Головна Економіка Благодійники організували відпочинок дітям-сиротам на Шацьких озерах

Благодійники організували відпочинок дітям-сиротам на Шацьких озерах

4663

Чи є чужі діти? Мабуть, після відвідин села Острів’я, куди на дво­тижневий відпочинок приїхали діти-сироти зі Львова, зрозуміла: ні, не буває.

Двадцять сім пар дитячих оченят допитливо дивилися на гостя – голову районної ради Сергія Карпука, котрий, приїхавши відвідати дітей, привіз найкращі для дітей гостинці – солодощі.

Координатор дитячого будин­ку Благодаті Ігор Васильович Зубик, до якого діти линуть в обійми, мов до рідного батька, розповідає, що кожного року вихователі стараються везти дітей з міста на відпочинок бли­жче до озер, де б вони могли і відпочити, і подихати свіжим повітрям, і покупатися. Мину­ло­го року відпочивали у Згоранах Любомльського району, але цього року потрібно було тер­міново вирішувати з іншим міс­цем для відпочинку. Тож лю­б’язно погодився надати свій будинок в с. Острів’я житель Ль­вів­ської області Володимир Тиднюк.

Про долю кожного свого ви­хованця Ігор Васильович та вихователі знають усе: той залишився змалку сиротою; у іншого – лише батько, і хлопець декілька років спілкується лише з бабусею; п’ятирічну дівчинку привела мама, і з тих пір «мамами» мала на­зиває вихователів, а на свою рідну каже лише «моя Наталя»; когось із хлопців знайшли в підвалах будинків та привели правоохоронці; а тому терміново потрібна операція за кордоном, щоб виправити сколіоз. Поряд, на березі озера, най­меншенькі – трирічні та чотирирічні дівчатка та хлопчики, що бав­ляться у хованки з вихователькою у прозорому літньому наметі. Старші діти, наг­ля­даючи за молодшими, купаються в озері. Одразу видно, що вони тут – щасливі. Невимушена атмо­сфера спілкування, довіра та любов між вихователями та дітьми вражає та спонукає заду­матися багатьох над тим, чи можна любити чужих дітей так само сильно, як і своїх? Виявляється, можна. Молоді вихователі, серед яких – Тетяна Чигінцева, розповідають, що кожна дитина має свій характер, багато чого, попри юні роки, пережила у своєму житті, тож до всіх потрібно знайти підхід, стати для них другою мамою, а й старшим това­ри­шем. Так, буває важко, часто обділеними батьківською увагою залишаються навіть власні діти. «Але хто, як не ми, потурбується при цих дітей?», – каже Тетяна Юріївна.

За роки діяльності дитячого будинку Благодаті спонсорувати заклад виявили бажання благодійники із країн Європи. Вони ж і забирають багатьох дітей на декілька тижнів до себе у сім’ї на відпочинок. Проте Ігор Зубик мріє, аби діти мали тут, на Шацьких озерах, свій будинок для відпочинку. У районної та селищної влади просить лише земельну ділянку, а кошти на будівництво літнього табору знайдуть вже самі.

Тут, в селі Острів’я, не залишилися байдужими до долі сиріт місцеві жителі: приносять картоплю, молоко, крупи, сало, м’ясну консервацію, чорниці, варення, мед. Долучилися до благодійництва і підприємці та підприємства району. Володимир Носуліч, голова районної спілки ветеранів Афганістану, та Роман Пархомук, котрий також зголосився допомогти сиротам, щиро дякують за фінансову та матеріальну допомогу підприємцям Володимирові Шуму, Валерію Сергієвичу, Тамарі Пиленко (с. Положево), Домні Чак (с. Самійличі), ПВКП «Плесо» та особисто Вірі Ганджалі, ПП «Кове­ль­ські ковбаси» та «Пан Курчак», ТзОВ «Шацький молокозавод», Шацькому ра­йонному військовому комісаріату, а також духівникам Світязького Петро-Павлівського монастиря, котрі запросили дітей до себе на спільний молебень та обід. І, звісно, небайдужим жителям села Острів’я.

В свою чергу, Сергій Карпук у розмові з Ігорем Зубиком від імені районної влади пообіцяв сприяти пошуку земельної ділянки для будівництва дитячого табору для дітей-сиріт, які виховуються у дитячому будинку Благодаті. Бо ж завезти на відпочинок потрібно ще й тих дітей, які залишились у Львові. Координатор дитячого будинку сподівається, що вже наступного літа вони матимуть свій літній табір, а не будуть щороку шукати місце та людей, хто зголосився б прийняти таку кількість дітей. Ігор Васильович каже, що сьогодні більше уваги суспільство приділяє дітям – учасникам АТО, переселенцям, а проблеми дітей, які виховуються у дитячих будинках, відійшли на задній план. Це неправильно, адже для нас не повинно бути чужих дітей.

Тож Володимир Носуліч, голова районної спілки ветеранів Афганістану, просить тих, хто хоче допомогти сиротам чи то фінансово, чи то продуктами харчування, звертатися безпосередньо до нього (тел. 097-95-49-560). Уся допомога буде передана дітям. Не будьмо байдужими!

Віта ШЕПЕЛЯ.