Головна Економіка На буєрах вони легко обганяють вітер

На буєрах вони легко обганяють вітер

1897

Шачани, які похмурого ви­хідного дня вийшли прогулятися до озера Велике Чорне, були зачаровані незвичною для зимової пори картиною: кригою легко і безшумно рухалися вітрильні судна … на ковзанах.

– Це буєри! Вони дуже схожі до яхт, бо обладнані щоглами і вітрилами. Єдина відмінність – ме­талеві ковзани, невеликий опір тертя яких об лід може спри­чинити швидкість до 100 км за годину, – починає знайомити мене з особливостями диво-конструкції Євген Цвид, 70-річний любитель гіперактивного відпочинку з смт Шацьк, що са­ме розпочинав свій 37-й сезон катання на буєрі.

Влітку Євген Михайлович з задоволенням здійснює прогу­лянки озером Світязь на влас­ному невеликому вітрильнику. Утім, зізнається, саме взимку, коли ставить яхту на ковзани і приступає до приборкування вітру, відчуває в декілька разів більший драйв.

– Навчитися керувати буєром – справа нескладна, але свої нюанси тут є. Безперечно, важ­ливими є фізична сила і спе­ці­альні навики, адже, за відчут­тями керманича, вітер завжди дме назустріч. Лише після три­валих тренувань, а також за умов хорошого вітру і гладкої по­вер­хні льоду можна відчути слав­нозвісний «буєрний ефект», коли швидкість судна перевищує швидкість вітру. Цікаво, що га­льм на буєрі нема – зупинка здійснюється розворотом прямо проти вітру.

Минулого року буєрним спор­том зацікавилися Сергій Грицюк і Володимир Кубай – молоді люди, що популяризують харак­терні для краю озер і часто екс­тремальні види активного відпо­чинку: ходіння на туристичних бай­дарках маршрутом «полісь­ких джунглів», велосипедні екскурсії, плавання в крижаній воді, катання на лижах і ков­занах тощо. В пошуках чергової порції адреналіну хлопці поз­найомилися з Євгеном Цвидом. Щоб і собі позмагатися з вітром, вони вирішили самі виготовити буєри (новий коштує 5 тисяч доларів), на два місяці ставши теслями, столярами, зварю­вальниками, шліфувальниками і полірувальниками. Ковзани для суден замовляли на заводі м. Нововолинськ, а вітрила – в м. Київ. Незмінним консу­ль­тантом для хлопців протягом усього часу був Євген Михайлович.

Ще недавно Сергій і Воло­димир і не мріяли, що сядуть у власні буєри. А минулої неділі всі троє зіб­ралися на озері як одна коман­да. В повному обму­н­дируванні, в захисних шоло­мах і окулярах (щоб вберегтися від травму­ван­ня уламком льо­ду), з буєрами під новими вітри­лами. Їхньому показовому вис­­тупу сприяла до­сить вітряна по­года, тому лю­бителі активного відпочинку отри­мали море за­доволення від захоплюючого при­боркування стихії.

– Хочу якнайбільше людей і особливо дітей зацікавити бу­єрами. Та й не тільки ними, а й іншими зимовими розвагами: ков­занами, лижами, карусе­ля­ми на льоду. От вона – альтер­натива літньому купанню і зас­маганню, ще одна родзинка Шацька туристичного, здатна в холодну пору року вабити ту­рис­тів до наших озер, – підсу­мував розмову Євген Михай­лович, готовий, за умови розу­міння і підтримки небайдужих лю­дей, приступити до розши­рення спектру послуг зимового відпочинку на шацьких озерах. А місцеві хлопці-ентузіасти на чолі з підприємцем Петром Зу­бом, після бойового хрещення своїх вітрильників, вже сьогодні чекають на бажаючих прока­татися з вітерцем!

Мирослава ЦЮП’ЯХ.

Довідка. Рибалки Балтійського моря, Ладозького та Онезького озер здавна використовували буєри для промислу взимку, тому час їхньої появи встановити важко. В Росії будівництво буєрів почалося за Петра І. Відомо, що цар наказував розчищати сніг перед Зимовим палацом і зобов’язував підлеглих кататися на буєрі. Під час Великої Вітчизняної війни буєри з великим успіхом використовувалися радянськими військами на Ладозі і Балтиці. В Книзі рекордів Гіннеса зареєстровано найбільшу швидкість руху буєра – 264 км/год. Рекорд був встановлений у 30-х роках у США Джоном Бакстафом при ураганному вітрі.