Наприкінці минулого року у Шацькій ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк зустрічали волонтера Корпусу миру з Америки Герета Вольфа. Доброволець, який родом із штату Айдахо, планує два з половиною роки працювати в Україні, зокрема в нашому селищі, налагоджуючи зв’язки зі школярами, педагогами та громадськістю. А в травні цього року до Герета приїхала в гості його сім’я з Америки – щоб побачити, як він облаштувався, побувати в школі, де він працює, і здійснити невелику мандрівку Україною.
Маму Герета звати Барбара. Разом зі своїм чоловіком вона є власником компанії, працюють у семи штатах Америки, мають у підпорядкуванні 238 працівників. В Україні Барбара – четвертий раз. Запитую, чи боязко було їхати – все-таки в країні війна.
– Трохи боялися. Проте ми знали, що їдемо на мирну територію. Хоча Донбас – мала батьківщина Вікторії і Маргарити, які приїхали зі мною в Україну. Дівчата – вихованки Макіївського дитячого будинку. Живуть в Америці, але на Донеччині в них залишилися рідні. Ми з ними спілкуємося, хоча тему політики свідомо оминаємо. Найбільша цінність для нас – сім’я, – розповідає Барбара.
Американців гарно зустріли в Шацьку. Подружжя Гуликів – учителів Шацької школи, які півроку тому надали житло Герету, цього разу приютили і його маму з сестрами. Проявили справжню українську гостинність, пригостили святковими стравами, провели екскурсію селищем, показали нашу гордість – озера.
– Ми ласували шашликом, варениками. Дуже сподобався зелений борщ, торт «Наполеон» і вітчизняні цукерки. А ще з задоволенням куштували пиріжки з картоплею, куплені на Шацькому ринку, – згадує з усмішкою мама Герета.
Гостинність і привітність шачан – це те, що запам’яталося американцям найбільше. Школярі в класах вітали їх стоячи, директор Шацької школи Валерій Михальчук провів екскурсію навчальним закладом. На Шацькому ринку продавець сувенірів подарував Барбарі дерев’яну ложку – на подарунок чоловікові.
Родина з Америки здружилася з учителем англійської мови школи Світланою Силюк. Світлана Сергіївна як перекладач завжди була поруч, тому гості завдяки їй не відчували жодного дискомфорту в спілкуванні з шачанами. Американців приємно здивувало те, що всі їхні нові знайомі жертвували своїм часом, аби приділити увагу гостям з-за кордону.
Особлива тема – Шацькі озера, красою яких не переставали захоплюватися Барбара з доньками. Шкодують про одне – що не змогли покупатися в Світязі, оскільки було прохолодно. Проте зазначили, що свою наступну поїздку в Україну неодмінно запланують на літо.
Гості з Америки недовго побули в Шацьку. Переконалися, що в Герета усе гаразд, що його оточують добрі і привітні люди, і вирушили до Києва. Саме в столиці Вікторія мала зустрітися зі своєю ріднею з Макіївки, з якою давно не бачилася. Україну зі свого дитинства дівчата мало пам’ятають, проте говорять про неї з любов’ю і щоразу радіють, коли випадає нагода тут побувати. Мають рідню на сході, а відтепер – гарних друзів на заході України. Зізналися, хотіли б, щоб війна не роз’єднувала українців, а велика і красива держава стала цілісною і незалежною.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
