Борис Клімчук: «Зробити район ще заможнішим, ще привабливішим під силу, знову ж таки, тільки людям, які тут живуть і дбають про себе і власне майбутнє. А держава допоможе їм у праці і в організації побуту»
— 3 лютого 2013 року виповнюється 20 років відтоді, як Верховна Рада України своїм рішенням відновила роботу Шацького району. У 1992-1993 роках Ви обіймали посаду голови Волинської обласної ради. Які відчуття в душі тоді у Вас панували, адже перед тим і депутати Волинської обласної ради проголосували за це.
— Більше того, я не просто голосував, ми з Володимиром Івановичем Блаженчуком активно переконували весь депутатський корпус у тому, що це рішення необхідно приймати. На той час було розуміння, що територія, яка тепер називається Шацьким районом, а тоді ми називали її районом озер, відірвана від державної опіки. Модернізація інфраструктури, охорона довкілля, бюджетні проекти тощо поступали через Любомль, прямих надходжень не було, відтак — ніякого розвитку. А вже тоді антропогенне навантаження на цю унікальну поліську перлину зростало. Адміністративне оформлення в окрему одиницю відкривало окремішню перспективу становлення і особливий статус цих земель, найперше як рекреаційних.
— Чи виникали якісь сумніви, скептицизм в доцільності створення району? Якщо так, то в чому саме?
— Сумнівів, однозначно, не було. Була чітка мета — розвиток території. Депутати довго дискутували навколо способу. І до ідеї створення району підійшли швидше інтуїтивно, більше в передчутті успіху, аніж з аргументованим бізнес-проектом (як би це вимагалося сьогодні). Згадаймо, що це був непростий час для України і для бюджетної сфери. Але було усвідомлення, що час безгрошів'я пройде, а шацькі озера необхідно зберегти і передати нащадкам у доброму стані.
Нашим головним ідейним союзником у цьому процесі став Іван Степанович Плющ, на той час — голова Верховної Ради України. А в технологічному плані у процедурі утворення району вагомий внесок належить людині, якої, на жаль, вже немає з нами, але яка скрупульозно супроводжувала прийняття всіх рішень — від обласної до Верховної Рад. Це — Григорій Денисович Гаврилюк, заступник голови, а потім — радник голови обласної ради. Його технічна праця над документами стала основою нового Шацького району.
— Чи думала обласна влада 20 років тому, який шлях розвитку обере новостворений Шацький район?
— Цей шлях диктувала сама територія з її унікальним природним потенціалом. З початку функціонування району були незручності в організації праці. Починали з нуля, з голого місця. Не було ні належних адмінприміщень, ні нормального зв'язку, ні бюджетної бази. Але наші поліські «терпіння і труд усе перетруть». Так і сталося. Уже у 2000-му році ми змогли запланувати державні бюджетні кошти (близько 100 тисяч гривень), а 27 березня 2002-го за участю першого віце-прем'єр міністра України Олега Дубини перерізали стрічку на першій черзі очисних споруд Шацька. Цю дату я вважаю віхою у комплексному підході до позиціонування району як природно-еколого-рекреаційної території. Сьогодні, коли район розвивається динамічно і комплексно, з урахуванням інтересів місцевих громад (маю на увазі освітні, медичні, соціальні проекти, бо, крім тимчасових туристів, що шукають тут відпочинку, у районі живуть, працюють, виховують дітей і сподіваються на їх щасливе майбутнє наші волиняни) вважаю, що цей пріоритет виправдав себе і саме його потрібно розвивати.
— Ви багато зробили для розвитку соціальної інфраструктури Шацького району, для його подальшого туристичного і відпочинкового майбутнього. Про це знають всі. Дякуємо Вам за це. Які ще проблеми потрібно вирішити для того, щоб Шацький район і його голубі перлини — озера — стали справжньою «меккою» оздоровлення та відпочинку туристів не тільки України, але й інших країн Європи?
— Для європейського туриста треба забезпечити стандартний пакет прийнятих у них послуг. Найперше, це — високий рівень базового сервісу. У минулому році ми розпочали, а в цьому продовжимо модернізувати дороги. Фокус — на Шацьк та Пульмо. Друге, не менш важливе для туриста, але ще важливіше для довкілля завдання, — каналізування. Заплановані роботи у «Лісовій пісні», смт Шацьк, с. Світязь. Впритул підходимо до здачі ІІІ черги очисних споруд. Звертаємо увагу також на водопониження і належну утилізацію залишків людської діяльності.
У районі, з державної точки зору, ще не все впорядковано у земельних справах. Є точки «кипіння», пов'язані з паями, орендними відносинами, судовими розглядами приватних інвестицій. Остаточне наведення ладу у цій сфері відкриє перспективу державно-приватного партнерства, щодо якого у нас в Шацькому районі серйозні наміри.
Необхідно пам'ятати, що психологія європейського туриста кардинально різниться від менталітету пострадянського відпочивальника. Чого гріха таїти? Ви ж бачите, що для багатьох відпочинок виливається в формулу: покупався — напився — заснув на пляжі — похмелився. І так по колу. Для європейця важливе цікаве дозвілля — спокійне, з культурною родзинкою, з новизною вражень, з елементами спорту, оздоровлення через екологічну чистоту та цілющість клімату.
У цьому році через «Укррибу» планується зарибнити кілька озер для організації спортивного рибальства в зимовий період. До речі, спортивна риболовля передбачає фотографування «трофеїв» з наступним їх звільненням у природне середовище. Це — новий рівень європейського дозвілля і одночасно — спроби організації зимового відпочинку в Шацьку. Бо ж не секрет, що взимку туристичний сезон тут завмирає. А дарма. Багато людей цікавиться рекреаційними послугами в холодний період, мають з цього задоволення, тож охоче приїжджатимуть. І великі, і малі бази могли б їх приймати з користю для своїх бюджетів. Напрямок зеленого туризму теж необхідно посилювати, власників садиб учити, надавати підтримку як методичними, так і практичними речами. Бо зробити район ще заможнішим, ще привабливішим під силу, знову ж таки, тільки людям, які тут живуть і дбають про себе і власне майбутнє. А держава допоможе їм у праці і в організації побуту.
Тож з нагоди ювілею бажаю усім мешканцям району передусім здоров'я і життєвої наснаги — рости, розвиватись, міцнішати, славити Волинь у всіх куточках світу. З добром і вірою.