12 березня відбулася звітно-виборна районна конференція партії «ВО»Батьківщина» і в черговий раз головою Шацької районної партійної організації одноголосно було обрано Ольгу Петрівну Сахарук. На районних та обласних теренах її знають як людину з активною громадянською позицією, чіткою проєвропейською спрямованістю поглядів, вірну ідеалам правди, свободи і справедливості, а також як великого патріота і сильну жінку. Сьогодні Ольга Петрівна – моя співрозмовниця.
– З якого часу Ви у ВО «Батьківщина»? Як довго вона існує в районі?
– Шацька районна партійна організація почала створюватися у Шацькому районі у грудні 1999 року, а у січні 2000 року вона була зареєстрована в управлінні юстиції. У партії «Батьківщина» я з самого початку, як кажуть, стояла біля її витоків. Я є одним із трьох співзасновників районної організації, які займалися її утворенням і реєстрацією. У 2002 році мене вперше було обрано головою районної організації і з того часу мої товариші довіряють мені цю відповідальну посаду.
– Я знаю, що колеги і жителі району інколи називають Вас «наша Юля».
– Я чула про це, звичайно, але сприймаю це як надто великий комплімент. Швидше за все, називають мене так тому, що я «довгожитель» і незмінний керівник партії «Батьківщина» в районі. А ще тому, напевно, що ми обидві – Юлія Тимошенко і я – жінки.
– Протягом останніх місяців ви особисто і очолювана вами політична сила в районі активно підтримували Майдан у Києві. Що конкретно було зроблено? Чи не чинився на вас тиск?
– Участь нашої партійної організації в усіх акціях, підтримці і просто житті Майдану з перших його днів існування була для всіх зрозумілим і незаперечним фактом. І якщо наша делегація їхала вперше 21 листопада з метою відстоювання євроінтеграційного курсу нашої держави, то уже 1 грудня ми були учасниками багатомільйонного Віче у Києві з вимогою відставки злочинної влади Януковича. Впродовж важких днів боротьби на Майдані ми організували в громадській приймальні районної партійної організації збір коштів, теплих речей та їжі для його учасників, спланували і реалізували поїздку добровольців до Києва. Наші товариші були не лише учасниками Віче, але і трудилися на охороні барикад, наметового містечка, сцени Майдану, годували учасників і працювали волонтерами там, де в цьому була найбільша потреба. Загалом у січні-лютому зібрано більше 10 тис. грн., які було передано учасникам Майдану. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати всім, хто долучився у ті дні до матеріальної підтримки нашого спротиву. Кожному, хто, не задумуючись про можливі наслідки ( а ми ж у ті дні були в опозиції), ділився грошима, продуктами, речами і вірив, що ми обов’язково переможемо. І Бог нам таки допоміг! Крім того, ми зібрали і передали близько 8 тис. грн. родинам загиблих на Майдані, а також 3 тис. грн. на лікування постраждали. Сьогодні мені хотілося б подякувати всім і особливо дітям-студентам: тим, які навчаються у Києві і з перших днів були на Майдані, і тим, які приїздили підтримати революцію гідності. Ви – найкращі! А також подякувати усім, хто виходив на Майдани і Віче в інших містах і селах, бо ми всі були Майданом.
А стосовно тиску, то на мене взагалі тиснути не можна. Щодо прихованого тиску, то ви краще за мене про це знаєте і відчули на собі, коли хотіли вперше опублікувати статтю про Майдан у районці. Натомість на вашій сторінці у Фейсбук з’явився красномовний запис про Євромайдан по-шацьки.
– Ви належите до потужної політичної сили. Як відомо, громадська приймальня партії працює постійно, а не лише у період виборів різних рівнів. Скажіть, з якими проблемами найчастіше звертаються до вас громадяни, чим реально ви їм допомагаєте?
– Люди звертаються з різними проханнями і запитаннями: і за юридичною допомогою, і з проханнями посприяти у прискоренні вирішення питань на різних рівнях влади. Але найбільше звернень стосовно матеріальної допомоги. Ми співпрацюємо з благодійним фондом з Києва, тому нам вдавалося неодноразово допомагати малозабезпеченим людям речами, дитячим садочкам – іграшками, людям- інвалідам доставили чимало інвалідних візків, роляторів для ходьби. До речі, на сьогодні у нас є ще 2 таких ролятори і при потребі можемо допомогти тим, хто має в них потребу. Також раніше ми передавали ліки на нашу районну лікарню. Тому стараємось шукати всілякі можливості, аби жодне звернення не залишилося поза увагою.
– Партійці від ВО «Батьківщина» сьогодні очолюють Волинську обласну і Шацьку районну ради. Яких змін очікуєте від них на теренах області і району?
– В першу чергу, хочеться, щоб наші органи влади дійсно стали прозорими і відкритими для всіх. Дії влади повинні бути зрозумілими, тоді люди будуть її підтримувати і берегти. Ми знаємо і розуміємо усю складність сьогоднішньої обстановки: пуста, розкрадена казна, необхідність в першу чергу вирішення питань збереження цілісності України та інше, але все це потрібно пояснювати людям. Народ мудрий, але він не дозволить більше себе дурити. На мою думку, питання прозорості потрібно починати з найнижчих гілок влади: наприклад, списки претендентів на влаштування у дитячий садочок чи на надання земельних ділянок і результати їх вирішення потрібно вивішувати на дошці оголошень селищної чи сільських рад. Тоді кожна людина буде знати, що її черга таки дійсно прийде.
Сьогодні важко говорити про вирішення якихось кардинальних проблем і питань в районі, хоча ми знаємо про них і пам’ятаємо: добудова Шацької, Піщанської ЗОШ І-ІІІ ст, завершення ремонту Будинку культури, будівництво дороги до с. Вілиця та інші, але, думаю, ці питання будуть поступово вирішуватися. Одним із пріоритетів у нас і надалі буде залишатися питання залучення коштів на розвиток району через проектну діяльність. Дуже важко вирішуються питання співфінансування через катастрофічний брак коштів. От зовсім нещодавно нам з головою Шацької районної ради Сергієм Віннічуком довелося просити в області допомогу на фінансування проекту каналізування Шацька (до речі, кошти в сумі 1,8 млн. частково профінансовано. – Авт.). Приємно, що і голова обласної ради, і голова ОДА нас підтримали. Думаю, спільно ми зможемо вирішувати актуальні для нашого району питання. Головне, тягнути воза в один бік, тому що я з попереднього досвіду знаю, як важко і майже неможливо вирішити питання, якщо виконавча і представницька влада мають різні бачення розвитку району.
– В Шацькому районі починаються люстраційні процеси. На вашу думку, наскільки широке коло керівників вони мають охопити? Дії люстраторів оправдані законом?
– Я думаю, що всі, хто є на державній службі, завжди мають бути готовими до люстраційного процесу. Якщо людина чесно і достойно робить свою роботу, то їй нічого боятися. Але це не повинно бути просто зведенням рахунків між політичними силами. В першу чергу, потрібно оцінювати діяння людей, а не їх погляди. І якщо, перебуваючи на посаді, людина чинила щось протизаконне, то має за це відповісти і не лише посадою. Чи оправдані дії люстраторів законом? На сьогодні ще не прийнято Закон про люстрацію, але в світі є ще інші закони: закон совісті, закон Небесної Сотні, адже кров тих людей, які загинули на Майдані, не є і не буде марною. А для того, аби щось змінити на краще, ми мусимо, я впевнена в цьому, пройти через люстрацію всіх гілок влади, пройти через її очищення, щоб повернути довіру людей взагалі до інституту влади в Україні.
– Чи мають право Народна Самооборона і Правий сектор, як це було на останній сесії районної ради, впливати на прийняття депутатами рішень?
– Єдиним чинником, який має впливати на прийняття рішень депутатами, є інтереси територіальної громади. Адже всі без винятку депутати районної ради були обрані людьми, які, віддаючи за них свій голос, вірили, що вони будуть належно їх представляти у цій раді. Представники Народної Самооборони і Правого сектора, які були присутні на сесії районної ради, без сумніву, мають право, як і кожен член нашої територіальної громади району, впливати на рішення районної ради, але не силою тиску, а силою переконання і чітких аргументів. А стосовно сесійних засідань, то вони, за дуже рідкісним винятком, є відкритими для всіх.
– Наскільки єдиними в районі є різні політичні сили («Батьківщина», «Свобода», «Удар»), що ще вчора були в опозиції, а сьогодні формують владу?
– З партійними організаціями «Свобода» і «Удар» у нас налагоджено хороше взаєморозуміння. Сьогодні разом з ними буде найближчим часом сформовано виконавчу гілку влади в районі і вирішено інші кадрові питання. Як кажуть у народі, «в добрий час сказати, а в лихий помовчати», у нас немає боротьби за портфелі. Сьогодні важливо знайти достойних людей, яким би люди довіряли і які могли б справитися з тією чи іншою ланкою роботи і за яких ми беремо відповідальність, рекомендуючи їх на посади. Впевнена, що незалежно від прийнятого рішення про балотування на посаду Президента представників наших політичних сил, у нас вистачить мудрості боротися не один проти одного, а за краще майбутнє нашої України.
– Ви очолюєте міжфракційне об’єднання «Народна рада» у районній раді. Розкажіть про нього.
– Міжфракційне об’єднання «Народна рада» створилося у районній раді в часи Майдану. Головною метою його створення була консолідація усіх депутатів, незалежно від партійних поглядів і переконань, на вирішення найважливіших завдань в районі у наших громадах. У нього ввійшли депутати від «Батьківщини», «Удару», «УНП», «Єдиного Центру» та позафракційні. І двері для всіх бажаючих на сьогодні відчинені. Думаю, нам нічого ділити, потрібно спільно працювати, аби не соромно було перед виборцями.
– Не за горами президентські вибори. Чи може Юлія Тимошенко вибороти перемогу у виборчих перегонах і бути достойним главою держави?
– Я в це вірю, бо навряд чи стільки років, перебуваючи, в основному, в опозиції, очолювала б районну партійну організацію. Я ніколи не ідеалізую політиків. Вони такі ж люди, як і ми: зі своїми недоліками, прорахунками і помилками, на жаль. Але головне для політика – вміти їх визнати і виправити, якщо це можливо. Сьогодні дуже багато бруду закачують у голови людей через ЗМІ, часто чую про те, що найдостойнішим є Порошенко, але дивуюся, невже люди так швидко забули роль цього «любого друга» Ющенка у нашій історії і «політичного флюгера»(це ж хтось так влучно придумав), який був міністром економіки у Януковича. Але час покаже. Вірю, що нам усім вистачить мудрості зробити правильний вибір.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
