Головна Інтерв'ю Шацька районна організація ВО «Свобода» йде до людей з ідеями Майдану

Шацька районна організація ВО «Свобода» йде до людей з ідеями Майдану

6009

Революція гідності призвела до змін на політичній арені країни і Шацького району зокрема. Провладна Партія регіонів, причетна до встановлення в Україні режиму бандитської диктатури, малочисельною й ослабленою перейшла в категорію опозиційної. Її структура на Волині взагалі припинила своє існування, автоматично ліквідувавши і Шацьку районну організацію ПР. Серед тих політичних сил, які долучаються до будівництва нової України і впроваджують ідею Майдану в життя шацької громади, є й районна організація ВО «Свобода». До уваги читачів – інтерв’ю з її головою Леонідом Богданом.

– Леоніде Володимировичу, Ви в районі нова людина. Розкажіть про себе.

– Народився 26 грудня 1982 року в смт Головне, проте все свідоме життя мешкаю в Любомлі. Після 9 класів навчався в Любомльському  ПТУ №8. Не можу це назвати свідомим вибором професії, швидше за все, вимушеним. У 9 років я втратив батька, а мама не мала можливості вчити нас трьох у вишах. Зараз здобуваю вищу освіту в Луцькому національному технічному університеті. Працював у районному Будинку культури, їздив по заробітках, трохи займався підприємництвом. З початком партійної діяльності в лавах «Свободи» мій маленький бізнес з причини тиску чиновників припинив своє існування. З 2009 по 2012 рік був головою Любомльської міської організації ВО «Свобода». З минулого року є помічником народного депутата. Одружений, маю двох доньок. Дружина – депутат Любомльської міської ради від ВО «Свобода».   

– З якого часу Ви в «Свободі»?

– Ще зі школи цікавився новинами та політологією. Дуже чекав 18-річчя, щоб отримати можливість голосувати на виборах. В 2004 році вболівав за Помаранчеву революцію. Коли гасло Ющенка «бандитам тюрми» перетворилося в мильну бульбашку, а Кабінет міністрів очолив Янукович, я став противником нової влади. В 2008 році вже інший прем’єр-міністр жіночої статі заявила на всіх телеканалах України, що українці як добрі сусіди Європи мають прийняти на постійне проживання 180 тисяч нелегалів. Висловлюючи спротив такій ідеї, я став вивчати партії та їхні програми, щоб почати діяти. І знайшов єдину на той час політичну силу, яка відкрито засуджувала такі наміри влади. З 2008 року долучився до лав ВО «Свобода» і відразу став активним учасником акцій протесту в Луцьку проти нелегальної еміграції.

– Чи відразу зрозуміли і сприйняли ідеологію націоналістичної партії?

– На той час мені вартувало чималих зусиль говорити «Слава Україні!», співати гімн України. Я не розумів, чому партія називає героями вояків ОУН-УПА. Мені було нелегко погоджуватися з їхньою ідеологією та їхнім баченням історії України. Бо мене в школі вчили іншої історії. Я тоді серйозно взявся за самоосвіту. Читав книги, вивчав архівні документи, спілкувався з ветеранами ОУН-УПА. Чим більше взнавав про Другу світову війну, тим швидше переорієнтовувався на націоналістичну ідеологію ВО «Свобода».

– Якими були Ваші перші партійні успіхи?

– В 2010-му, перед президентськими виборами, я поширював газети, розклеював агітаційні матеріали, проводив маленькі віче в селах. Люди тоді майже нічого не знали про «Свободу». Та результат нашої діяльності у районі був непоганий, за що лідер партії Олег Тягнибок оголосив мені подяку. Однією з перших успішних справ було і те, що я з командою однодумців не допустили переселення дитсадка в с. Гуща із просторого сучасного приміщення в дві маленькі комірчини. Сільський голова тоді обізвав нас сопляками, згодом навіть пропонував хабара за мовчання, проте ми доклали всіх зусиль, щоб бути почутими в області. І таки добилися справедливості.

– Коли була створена Шацька організація ВО «Свобода»?

– На початку 2012 року за дорученням обласного голови ВО «Свобода» Анатолія Вітіва я приїхав до Шацька з метою створення районної партійної структури. У Шацьку де-факто партія не існувала. Шацький район є сьогодні єдиним на Волині, де в районній раді немає депутатів- свободівців. Можливо, саме це стало причиною того, що два роки тому депутатський корпус Шацької районної ради  «прославився» на всю область своїм ворожим ставленням до української мови.

Рейтинг партії у районі був досить низьким – 2,5%. Сформувавшись як команда, ми почали готуватися до парламентських виборів 2012 року. Результат не забарився і ми набрали 10,1%.  Довіра до націоналістів зросла в чотири рази! На сьогодні членів партії небагато, всіх їх я готую до громадської роботи та до представницьких посад. Свободівці мають бути готові представляти інтереси громади в будь-якій раді чи на виконавчих посадах району за націоналістичною програмою.

 – Що конкретно зроблено в Шацьку?

– Як лідер шацької «Свободи» найперше організував щотижневий партійний намет з газетами – для інформування та ознайомлення шачан з політичною діяльністю Всеукраїнського об’єднання. Цього ж року було проведено акцію проти молочної мафії і на підтримку селян – власників ВРХ. Організовували зустрічі з жителями району, взимку ініціювали проведення Народних Віче в Шацьку як члени ВО «Майдан», випустили календар на 2014 рік, який був безкоштовно розданий жителям району. Зараз готується випуск історичних листівок, які покликані змінити погляд шачан на історію України.

– Чи мають шанс партійці пройти до районної ради на наступних виборах?

– Всі члени шацької «Свободи» з нетерпінням чекають місцевих виборів, готові до тяжкої роботи на благо району та громади. Деякі вже сьогодні відвідують районні сесії, щоб входити в курс районних справ та проблем. Найбільш ініціативні вже беруться до громадської роботи, як от наш свободівець, який є керівником Шацької Самооборони.

– Чи знаєте, чим живе район? Чи обізнані з його проблемами?

– Найперше, що мене вразило, це велика кількість шацьких людей, які одягають вишиванки на свята. У Любомльському районі таких одиниці. Дуже хочеться вірити, що це не модні забаганки, а прояв патріотизму. А щодо проблем, то вони відомі всім: корупція, хабарництво, безгрошів’я селян, забута владою молодь та освітні заклади. Болить мені і духовне – низький поріг національної свідомості в шачан. З ким би я не спілкувався, але тема визвольної боротьби ОУН-УПА досить важко сприймається. Хочемо заповнити білі плями у вивченні історії, зруйнувати радянські стереотипи і донести до людей правду. Я думаю, завдяки сьогоднішнім подіям це станеться дуже швидко. Маленький приклад: ще рік тому вітання «Слава Україні!» вважалося суто націоналістичним, а тепер з цих слів розпочинається сесія районної ради. Це не може не радувати!!

– Розкажіть про одну з яскравих подій у житті шацької «Свободи»

– Цікавим було наше знайомство з лідером партії ВО «Свобода» Олегом Тягнибоком! У 2012-му політика чекали з виборчою партійною програмою в м. Володимир-Волинський. Ми, звичайно, поїхали на зустріч. Мали кілька хвилин вільного часу і вирішили випити кави. Раптом бачу, що до нас наближаються Олег Тягнибок та Анатолій Вітів. Я після різкого вигуку «Тягнибок!» відразу смикнувся до своєї машини за фотоапаратом. Не зрозумівши, що коїться, всі хлопці побігли за мною. Лідери це сприйняли як втечу! Потім усі разом довго сміялися!

– Тобто Ви особисто знайомі з Олегом Тягнибоком?

– Так. Більше того, я маю інформацію про плани Тягнибока приїхати до Шацька! Він хоче перепливти найглибше і найчистіше озеро України – Світязь. Олег Ярославович разом з побратимами започаткував традицію кожного року у визначний для українців день перепливати найбільші водойми країни. Я знаю точно, що в програмі Олега Тягнибока на 2014 рік є дата візиту до Шацька та запливу на озері Світязь. Якщо в країні все буде добре, лідер «Свободи» приїде влітку до містечка, щоб не тільки поплавати в Світязі, але і виступити перед шачанами зі свободівською партійною програмою.

– Кожному українцю тепер болить ситуація в Криму. Які ваші міркування на цю тему?

– Всі ми побачили, що означає дружба з Росією. Маємо тепер змогу порівнювати схожі історичні періоди, бо такі ж «освободітєлі» прийшли з Кремля на Західну Україну в 1939 році. Сьогоднішні окупанти перебувають під сотнями телекамер та світовим тиском, і це їх дещо стримує розвернути на повну силу свою чорну справу загарбання України. Тодішні окупанти всім продемонстрували своє істинне нутро братерства, залишивши після себе 100 тисяч розстріляних та замордованих українців. Для боротьби з окупантами і була створена Українська Повстанська Армія, яка воювала під жовто-блакитним прапором за незалежність України і ніколи не капітулювала. Невиправдана агресія росіян зараз лише сприяє об’єднанню українців усього світу довкола спільної ідеї розірвання будь-яких стосунків із північним сусідом.

– І наостанок – ваші побажання читачам «Шацького краю».

– За останні роки ми всі побачили, до чого призвели злочинні дії продажної влади. Україну грабували, роздирали, ділили на зони впливу, знищували українську культуру, фальшували історію. Дорогою ціною крові наших співвітчизників дісталася нам Свобода. Цінуймо її. Слава Україні! Слава нації!

Мирослава ЦЮП’ЯХ.