Головна Культура Світязівський музей зберіг усю історію сільської громади

Світязівський музей зберіг усю історію сільської громади

7811

Закінчення. Початок у попередньому номері

Протягом багатьох деся­ти­літь світязькі школярі під ке­рівництвом учителів зай­ма­лися краєзнавчою роботою. Як результат – ґрунтовні дослід­ження про історію села, його ху­тори, культурний розвиток села. Серед зібраних матеріалів в окремій папці – спогади Дени­совець Валентини Марківни про хутір Високе, які вона запи­сала зі слів свого батька, а та­кож Плейтух Єви Макарівни, якій довелося там жити. Записані спо­гади багатьох місцевих жи­телів про життя на хуторах Ко­билля, Гушово, Гірка, Саку­ри­чихи (є навіть давнє фото цього хутора, подароване музею жи­телькою села Валентиною Но­суліч, дитинство якої про­май­нуло на ньому) та інших.

– Спочатку ми збираємо ма­те­ріал про хутори, розповіді про які записують переважно діти від своїх родичів, – роз­повідає Олена Миколаївна. – Потім я зна­йомлюся з запи­сами, що нез­розуміло – уточ­нюю, пере­пи­­­­­­­­­­­­­­тую свідків. Задум про дос­лідження хуторів села виношу­вала давно, потрохи збирала інформацію. А коли з’явилася мож­ливість взя­ти­ся за тему серйозно – залучила до участі нашу одинад­цяти­класницю Ок­сану Штемпель. Разом з нею зби­раємо матеріал для напи­сання роботи в МАН (тема дос­лідження – «Хутірські поселення в історії сіл Світя­зької сільської ради Шацького району»). До­помагає нам в цьо­му Марія Гетьман-Кравченко, яка зро­била своє­рід­ну карту-схему хуто­рів, що зна­ходилися навколо села Сві­тязь. Тож наступного року Ок­сана буде захища­ти свою наукову ро­боту. Цікавою є ро­бота Те­тяни Цвид, учениці 10 класу (ке­рів­ник Ніна Дужич) про «Насе­лен­ня села Світязь», де описано вік, стать, міграцію, рівень ос­віти, зайня­тість сві­тя­зян. Яро­с­лава Ту­рич (Захар­ко) разом зі своїм ке­рівником Ольгою Гром колись працювала над темою «Куль­турний розвиток села Сві­тязь», і її робота була опубліко­вана в журналі, який видається у Волинському педагогічному університеті. Артур Дени­со­ве­ць працював у МАН над темою «То­поніміка с. Світязь і Шаць­кого району» (керівник Ніна Ду­жич). Багато наші учні займа­ються крає­з­навчою роботою, як резу­льтат – чимало наукових робіт на різні теми. Є доповідь Віки Хомік, ро­бота «Наступ­ність поколінь – запорука успі­ш­ної краєзнавчої роботи в сіль­ській школі», на­писана на прик­ладі своєї родини, де чотири покоління займалися краєзнав­ством. Є багато допо­відей, нау­кових робіт світязьких школярів із природоохоронної діяльності. Одна з них – «Особ­ливості клімату с. Світязь» Ар­тура Сіжука – зайняла 3 міс­це у 2008 році на захисті нау­кових робіт у Во­лин­ській МАН (керів­ник Ніна Ду­жич).

В школі також велика увага приділялася природоохоронній роботі, про що в шкільному му­зеї зібрано чимало інформації. Ця діяльність в школі була організована на високому рівні ще задовго до створення ШНПП, тому, мабуть, так багато се­ред випускників школи спе­ці­алістів у лісовій сфері, біоло­гів, географів, науковців. Зай­ма­­лися наші школярі озеле­ненням, садінням лісу, збере­женням флори і фауни, догля­дали дже­рела. Діяла виробнича бригада, зелені та голубі патрулі. Тобто це була робота парку в мініа­тюрі, якщо можна так сказати. Цю велику роботу у школі очо­лю­вала вчитель біології, від­мінник народної освіти України Назарук Галина Адамівна, яка сьогодні перебу­ває на заслу­же­ному відпочинку. А вже випуск­ники школи, які обрали в май­бутньому приро­до­охоронну дія­льність, дарува­ли рідній школі свої книги та мо­нографії, наукові досліджен­ня, поповнюючи фонд музею.

Є у музеї матеріали про істо­рію сіл Світязь, Підманове та Оме­льне, про спортивні досяг­нення світязян, культурний роз­виток села Світязь. Тут привер­тає увагу фото світязянки Надії Петрівни Сивохи, яка була де­ле­гатом шостого Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві у 1957 році. У планах за­ві­дувача музею – із зібраних фото зробити альбом старої фо­тог­рафії, бо, мабуть, ніякі су­часні кольорові фото не розк­риють зміст світлини так, як старі та вицвілі від часу чорно-білі.

Збирає Олена Корусь у музеї й інформацію про талановитих жителів села. Тут – збірки віршів чи просто зшитки Олени Мат­вій­чук, Антона Цвида, Марії Ге­тьман-Кравченко, Ніни Озімок, малюнки художників-світязян. Поповнюють численні експозиції музею випускники школи, котрі також допомагають фінансово та матеріально в оформленні музею. Олена Миколаївна каже, що без таких небайдужих лю­дей, колишніх випускників школи створювати музей та вивчати іс­торію села було б значно важче.

Зібрані матеріали використо­вують вчителі школи на вихов­них годинах, уроках, позашкі­ль­них тематичних заходах. Цікав­ля­ться музеєм не тільки вчи­телі та учні інших шкіл району, області, які приїжджають сюди на екскурсії, а й відпочива­ль­ники. У Книзі відгуків читаємо за­писи від відвідувачів з Терно­поля, Буковини, Київщини, групи дітей з Вінницької області. Бо тут можна побачити й справжні ко­лишні жіночі коралі, рестав­ро­вані учнями, світязького вугра у банці, побачити польську кар­ту хуторів Світязя, датовану 1930 роком…

Віта ШЕПЕЛЯ.