Минулого тижня до редакції звернулися жителі села Адамчуки зі скаргою на те, що на їхні городи, які вони обробляли 15 років, знайшлися нові власники. «Ці землі, які знаходяться майже біля самого кордону з Польщею, ми почали обробляти ще 15 років тому, – говорять люди. – Спочатку виділили по 30 сотих під особисте підсобне господарство із земель запасу тим, у кого не було паїв. Декому виділяли землі як працівникам соціальної сфери. Писали ми заяви і на оренду на 5 років. Загалом в тих місцях ми обробляли 16 гектарів. Коли договори оренди закінчилися, ми ходили в сільську раду та питали в землевпорядника, що нам далі робити, куди звертатися та які документи робити. Нам казали почекати та переконували, що ніхто ту землю в нас не забере. Але днями ми на своїх городах побачили таблички з написами «Не розорювати. Приватна власність». Поясніть, як так сталося, що ми, місцеві люди, залишилися без землі? Чому саме нашу землю забрали, в яку ми вклали гроші та свою працю? Адже поряд є інші землі, які пустують, нехай їх беруть». Загалом же в селі без земельних ділянок залишилося до десятка сімей. Решта жителів також переживають, що в один день також можуть залишитися без землі. З проханням прокоментувати ситуацію та що робити людям далі, ми звернулися до першого заступника голови Шацької РДА Сергія Сидорука та голови Грабівської сільської ради Василя Голядинця.
– Насправді питання землі сьогодні в районі, як і в області в цілому, є набагато глибшим. Подібні проблеми – не лише в нас, – коментує Сергій Сидорук. – З 1 січня 2013 року були внесені зміни в Земельний Кодекс України, де були розмежовані повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади щодо розпоряджень землями як в межах населених пунктів, так і за межами. Було проведено розмежування земель: землі за межами населених пунктів стали державними, в межах – комунальною власністю. Якщо на території населеного пункту є об’єкти державної власності, відповідно розпорядником землі є держава. Управління землями державної власності були передані Головним управлінням Держгеокадастру в областях. Тож єдиним одноосібним розпорядником всіх земель по області, які знаходяться за межами населених пунктів, є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, керівником якого сьогодні є Василь Василенко. Тобто це їхня компетенція та їхня відповідальність за ті накази та розпорядження, які приймають.
Стосовно ситуації, про яку мені розповідали жителі с. Адамчуки на особистому прийомі, то тут потрібно розібратися. Так, звісно, люди обробляли свою землю протягом багатьох років, брали її в оренду. Тобто ці землі не пустували. На жаль, маємо по селах таку практику, коли люди користуються землею, але не поспішають оформляти правовстановлюючі документи. Я не готовий зараз сказати, чи в людей колись були якісь дозвільні документи на власність чи користування, це виясняємо, перевіряємо інформацію про надання землі в оренду Шацькою РДА, коли та мала такі повноваження. В будь-якому випадку, при зверненні людям в сільській раді мали б сказати чи проконсультувати, що далі робити, допомогти у вирішенні їхнього питання.
Що робити людям? Тепер, згідно із законодавством, людям важко буде відстояти своє право на землю, бо вони фактично в останній час використовували її самовільно, без правовстановлюючих документів, хоча, можливо, це й не їхня вина. Те, що люди зверталися з цією проблемою в сільську раду, а їм не допомогли – не знаю, чому так. Наразі перевіряється, чи повністю дотримана процедура надання землі, чи є усі погодження, зокрема, й сільської ради, та ким підписані. В усякому разі сільський голова Василь Голядинець запевнив, що це питання буде вирішувати.
В районі дуже складна ситуація із землями за межами населених пунктів. Як уже зазначав, не наш один район з цим стикається. Практика показала, що механізм виділення земельних ділянок за межами населених пунктів через Держгеокадастр виявився, м’яко кажучи, неефективним, та створює чимало проблем для місцевих жителів. Є інформація, що через місяць-півтора земля таки перейде в управління громад, це є в законопроекті. Тобто об’єднані громади матимуть безпосереднє управління, а сільським радам будуть делеговані повноваження. Але інше питання, чи буде ще чим управляти, і в якому стані органи місцевого самоврядування отримають ті території? Громадам доведеться планувати свій розвиток територій з урахуванням того, що лишилось, і зважати на приватні інтереси людей, які там отримали земельні ділянки. Але, на жаль, впливу на рішення Держгеокадастру нема ні в райдержадміністрації, ні в органів місцевого самоврядування (були звернення до голови облдержадміністрації від районної та Шацької селищної рад). Таким чином район позбувається найбільш цінних земель, які в подальшому міг використати для розвитку (забудови, рекреації тощо).
Василь Голядинець, голова Грабівсьткої сільської ради:
– Цього тижня, аби вирішити ситуацію, була організована зустріч місцевих жителів та нових власників земельних ділянок. Довго обговорювали ситуацію, проте, зрештою, вдалося знайти рішення, яке задовольнило усі сторони. Люди отримають землі сільськогосподарського призначення, а нові власники, серед яких є два учасники АТО з нашого району, також не будуть обділені.
Хоч компроміс між жителями села Адамчуки і новими власникаи земельних ділянок був знайдений, проте люди все ж бояться, чи не залишаться знову обдуреними, і чи виконають усі сторони свої обіцянки?
Віта ШЕПЕЛЯ.
