Головна Медицина Обережно: змії!

Обережно: змії!

6991

У мішаних лісах, на галяви­нах, болотах, по берегах рік, озер та ст­рум­ків після зимівлі гадюки з’яв­ляю­ться на по­верх­ні землі заз­ви­чай у квітні-травні. Притул­ком для цих змій влітку мо­жуть бути нори тва­рин, діри в гни­лих пнях і між ка­мінням, ку­щі, копиці сіна, а та­кож занедбані будівлі.

Потомство змії з’являє­ть­ся в серпні. Молоді гадюки на­род­жуються відразу отруйними. При зустрічі з людиною змія, заз­­­­­вичай, намагається зник­ну­ти, aлe, відчувши загрозу, обо­ро­­няє­ться. При цьому вона си­чить і погрозливо кидається. Тому якщо ви зустрінетеся зі змією, краще тихо відійдіть без різких рухів.

Та коли змія все ж вкусила лю­дину, багато залежить від дози й концентрації отрути, яка потрапила в організм. В однієї змії в різну пору року кіль­кість отрути може коливатися від 0,4 до 65% загального за­пасу. Велике значення має вік постраждалого, стан його здо­ров’я в цілому й саме місце уку­су. Найне­без­­печ­ніші укуси – в го­лову, шию й тулуб. Крім цього, має зна­чення, в яку тканину пот­­ра­пила отрута. Як­що без­посередньо в кро­во­носну судину, то сме­рть може настати вже че­­рез 5-10 хвилин.

Отрута гадюки небезпечна тим, що руйнує стінки судин, роз­чиняє білки та еритроцити й утворює тромб. У місці укусу в перші ж хвилини виникає си­ль­ний і тривалий біль. З’яв­ляю­ться почервоніння і багато кр­ововиливів. Швидко поши­рює­­ться набряк. Ранка від уку­су може довго крово­то­чити. Піз­ніше на цьому місці розви­ваю­ться виразки. При важ­ких от­рує­ннях набряк і кро­­­вовиливи поширюються на всю уражену кінцівку й навіть на тулуб. Кін­цівка стає баг­ря­но-синюшною, а на шкірі мо­жуть з’явитися пу­хирі. Із за­га­­ль­них симптомів от­руєння від­з­начаються швидке запамо­ро­­чення, слабкість, блі­дість шкір­них покривів, за­диш­ка. З’яв­­ляються нудота, блювота, зни­­жується артеріальний тиск, розвивається тахікардія (при­с­корене серцебиття). Іноді мо­жуть спостерігатися повторні втрати свідомості й судоми.

Перша допомога при укусі гадюки – це негайне й енергійне відсмоктування ротом крові з ранки. Така маніпуляція доз­воляє видалити майже поло­вину випущеної отрути. Якщо краї ранки підсохли, то можна ви­далити кілька краплин крові, але потім необхідно провести відсмоктування. Проте це без­печно лише при неушкодженій слизовій рота. Тривалість від­с­­­­­­­мок­­тування має бути не мен­ше 15-20 хвилин. Після цього ран­ки необхідно аку­ратно об­робити розчином йоду, зе­лен­ки або спиртом. По­терпілого вк­ла­­дають, за­без­печують йому ціл­­ковитий спо­кій, а з кінцівкою про­водять такі ж заходи, як при пе­реломі, тобто забез­пе­чують не­ру­хо­мість. Постраж­да­лому пот­рібно багато пити, приймати ан­тигістамінні пре­па­рати, а та­кож треба негайно дос­та­вити його в лікарню.

Категорично протипо­ка­за­но: припікання місця укусу бу­дь-якими речовинами (кис­ло­тами, лугами, розпеченим ме­­та­лом), накладання дж­гу­та, введення в місце укусу мар­ганцівки або інших окис­лю­ва­чів. Алкоголь у будь-якому виді також про­ти­по­казаний.

Утім, сподіваюся, ви бу­де­те обережні в лісі.

Володимир БОНДАРЕНКО, лікар-хірург Шацької районної лікарні.