В Шацькому районі обговорили зміни до Основного Закону та адміністративно-територіальну реформу

Питання змін до Конституції України та реформи органів міс­цевого самоврядування назріло в українському суспільстві давно, проте лише останнім часом на рівні держави почали всерйоз перейматися втіленням цих законопроектів та реформ у життя. По усіх районах тепер активно розпочався процес обговорення змін до Конституції України, проекти яких були подані як Пре­зи­дентом України, так і Кабінетом Міністрів.

Інформаційний семінар з обговорення змін до Конституції Ук­раїни, Концепції реформування місцевого самоврядування та те­ри­торіальної організації влади відбувся 28 серпня і в Шацьку, в якому взяли участь голова райдержадміністрації Олександр Ку­сько, керівник апарату РДА Лариса Васейчук, керівники підп­риє­мс­тв, установ та організацій району, начальники, працівники уп­рав­лінь, відділів, структурних підрозділів райдержадміністрації, го­лови сільських та селищної рад. Проводили семінар Володимир Кравчук, доцент кафедри теорії та історії держави і права юри­дичного факультету СНУ ім.Лесі Українки, кандидат юридичних наук, та Валентин Малиновський, начальник управління державної служби Головдержслужби України у Волинській області, доктор політичних наук, професор.

Першим із гостей взяв слово Володимир Кравчук, котрий зазначив, що повернення України до редакцій Конституції того чи іншого року не змінить ситуації кардинально, тож сьогодні потрібно розробити повноцінні зміни до Основного Закону, привести положення Конституції до міжнародних європейських стандартів. Так, на семінарі Володимир Миколайович запропонував учасникам обговорити зміни, внесені на розгляд громадськості Кабміном України. Паралельно Президентом України Петром Порошенком до Верховної Ради подано проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації державної влади та реформи місцевого самоврядування». То що ж пропо­нується урядовими та президентським законопроектами?

– На жаль, сьогодні немає одностайності в позиціях щодо того, яким чином буде проводитись децентралізація державної влади і реформа місцевого самоврядування, – зазначив Во­ло­димир Кравчук. – Сьогодні пропонується в системі місцевих органів виконавчої влади провести суттєву реорганізацію. Урядовий законопроект, представлений Віце-прем’єр-міністром Во­лодимиром Гройсманом, пропонує реорганізувати місцеві державні адміністрації (районні та обласні) в державні пред­став­ництва. Натомість у пре­зи­дентському законопроекті пропонується створити інститут пред­ставників Президента на рівні області та районів, який би здійснював наглядові та координаційні функції. Більшість функцій адміністрацій мають перейти до відповідних районних та обласних рад. В тому стані, в якому сьогодні функціонують місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, та які вони здійснюють повноваження, надалі існувати не можуть. Місцеве самов­ряду­вання має бути представником сильної територіальної громади. Разом з тим повинні бути створені представницькі органи, які здійснюватимуть контрольно-наглядові, координаційні функції, що стосуються місцевого рівня та які визначатимуть статус територіальної громади. Саме ці функції і мають бути передані самій громаді або органу, який представляє цю територіальну громаду.

В проекті також прописана норма про призначення і звільнення представників Президента (схожа до тієї, яка діє тепер), визначено відповідальність та підконтрольність представників (тільки Пре­зиденту). Відповідно до урядового та президентського законо­проектів, державні представництва чи представники Прези­дента будуть здійснювати лише функції нагляду за законністю прий­нятих рішень районними та обласними радами. Одностайними є урядо­вий та президентський законопроекти щодо координації діяль­ності орга­нів місцевого самоврядування і територіальних органів вико­навчої влади. Також президентський законопроект передба­чає спрямування координації роботи органів місцевого самовря­ду­вання та територіальних органів центральної виконавчої влади в умовах воєнного та надзвичайного станів.

В обох проектах взято курс на децентралізацію державної вла­ди, яка передбачає трирівневу систему адміністративно-терито­ріального устрою України – регіон (область), район, громада з по­в­сюдністю місцевого самоврядування. Пропонується запро­ва­дити зміни щодо укрупнення районів, територіальних громад. Передбачається, що одна територіальна громада буде чисельністю не менше 4-5 тис. жителів, тобто укрупнення будуть досить таки суттєвими. Відповідно до територіальних громад буде проведено укрупнення районів(по 4-5 районів на область). Трирівнева сис­тема є найбільш оптимальною для сучасної України, бо така кількість сільських та селищних рад, районів, яка є сьогодні, не є прий­нятною для сучасної європейської держави.

Володимир Миколайович наголосив, що реформа місцевого самоврядування повинна відбуватися одночасно з адміністра­тивно-територіальною реформою, тому що регіон, район і громада напряму пов’язані з органами місцевого самоврядування. Ще одна новина законопроектів – і районна, і обласна рада будуть ство­рювати свої виконавчі органи, які візьмуть на себе частину пов­новажень районних та обласних адміністрацій. В реформі місцевого самоврядування пропонується змінити саму суть місцевого само­врядування: голова (сільський, міський, селищ­ний) очолює гро­маду, раду громади, виконавчі органи ради. Основним суб’єктом міс­цевого самоврядування буде рада громади. В свою чергу, ра­йонні та обласні ради будуть створювати підконтрольні їм вико­навчі органи. Передбачено також розподіл повноважень (принцип субсидіарності) між радою і виконавчим комітетом ради, який має бути наближеним до територіальної громади. Голови районних та обласних рад обиратимуться з числа депутатів (районних та обласних), хоч були пропозиції, аби ці голови обиралися терито­ріа­льними громадами. Стосовно фінансового забезпечення, то час­тину загальнодержавних податків пропонується залишити гро­маді. Для цього Мінфіном уже розроблені відповідні зміни до Законопроектів, Податкового Кодексу, відповідно до яких у фінан­совому плані місцеві територіальні громади будуть мати прямий зв’язок із Києвом.

Загалом, як підсумував Володимир Кравчук, деякі моменти у концепції потрібно доопрацювати, для цього і винесено її на все­народне обговорення. Зрозуміло й те, що ці механізми запрацюють тільки тоді, коли буде відповідна воля територіальної громади, адже концепція спрямована на забезпечення територіальної гро­мади реальними можливостями – організаційними, фінансови­ми, правовими.

Валентин Малиновський, в свою чергу, розповів про досвід сусідньої Польщі у проведенні реформи органів місцевого само­врядування, що було супутнім чинником у подоланні кризи у най­коротші терміни. Так, у польській гміні (типу сільської ради) (нараховує 4-7 тис. насе­лення) працює 15-25 службовців. Деякі сільські гміни Польщі до­датково отримують від Брюсселя до 40% до бюджету. Сьогодні бюджет однієї гміни у Польщі більший від бюджету Шацького району. За ці кошти утримуються заклади освіти, медицини, культури, дороги міс­цевого значення та інше. На що використовувати ці кошти – ви­рі­шує кожна гміна самостійно. Європейський досвід також пока­зує, що громади, в яких менше, як 4 тисячі населення, є недієздатними. В Україні ж найменша сіль­ська рада налічує 87 мешканців, більше 12 тисяч терито­ріа­ль­них громад, тобто укрупнення громад та ра­йонів – неминуче. Про­те перед запровадженням адміністративної реформи поляки, в першу чергу, відремонтували дороги в усі, на­віть найменші на­селені пункти, аби зробити доступними для лю­дей послуги меди­ци­ни, пожежної охорони, освіти. Тож і нам, найпер­ше, потрібно зас­то­совувати позитивний досвід європейських країн, зокрема По­льщі, у процесі впровадження адміністративної реформи.

Валентин Ярославович наголосив, що суть децентралізації влади – максимально передати на місця повноваження і фінансові інструменти для реалізації цих повноважень, розширення мож­ли­востей і збільшення ресурсів громад – села, селища, міста. Зокре­ма, про­понується передати на рівень громад базовий рівень всіх ком­петенцій, а саме – місцевий економічний розвиток, розвиток і утримання місцевої інфраструктури, планування розвитку терито­рій громад, питання забудови територій, благоустрій, соціальна та швидка медична до­помога, первинна охорона здоров’я, дош­кільна, середня та поза­ш­кільна освіта, муніципальна міліція, яку пла­нують створити, паса­жирські перевезення, житлово-кому­на­ль­ні послуги, утримання об’єктів комунальної власності та ін. До ком­­петенції району належатимуть: утримання об’єктів спільної влас­­ності територіальних громад району, транспортна інфра­с­трук­тура районного значення, забезпечення надання вторинної медичної допомоги та інше.

– Проте, як реформа піде насправді – сказати важко, адже є багато зовнішніх та внутрішніх чинників, які можуть вплинути на цей процес, – сказав Валентин Малиновський. – За моїми роз­робками, в Україні повинно бути не 490 районів, а до 150 округів (про­понується повернути стару українську назву), кількість гро­мад укрупнити з 12 тисяч до півтора тисячі. Тим паче, що вже за­раз діє Закон «Про добровільне об’єднання територіальних гро­мад», який вже тепер дозволяє це робити. Думаю, що пра­вильніше було б запровадити таку практику лише в кількох пілот­них районах, де пройшло укруп­нення територіальних громад, наділивши їх усіма запропонованими проектами повноваженнями, надавши фінансову та матеріальну самостійність. Тоді й інші регіони, побачивши по­зи­тивну динаміку розвитку цих територій, самі захочуть впро­вад­жу­вати адміні­стративно-територіальну реформу.

  Присутні активно брали участь в обговоренні змін до Кон­ституції України щодо децентралізації влади, задавали питання та вносили власні пропозиції.

Віта ШЕПЕЛЯ.