Головна Сільське господарство В шацькому районі виявили картопляну нематоду

В шацькому районі виявили картопляну нематоду

28607

У нашому районі на окремих присадибних ділянках, а саме в селах Ростань, Хрипськ, Піща спеціалістами Державної фітосанітарної інспекції Волинської області було виявлено карантинний організм – золотисту картопляну нематоду, яка паразитує на коренях картоплі та відноситься до обмежено поширених карантинних організмів на території України.

Основною рослиною-живителем золотистої картопляної нематоди є картопля, менше уражуються томати, баклажани, інші види та гібриди родини пасльонових. Особливо великої шкоди хвороба завдає на присадибних ділянках та на полях, де картопля вирощується з порушенням сівозмін і повертається на попереднє місце вже на другий-третій рік. Крім зазна-чених прямих втрат, є й опосередковані, обумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження.

У хворих рослин на початку літа (фаза бутонізації – цвітіння) в’януть нижні листки, потім верхні, здебільшого рослини не цвітуть, зав’язуються лише дрібні бульби, за сильного ступеня ураження рослини мають пригнічений вигляд, передчасно жовтіють, відстають у рості та розвитку, їхня коренева система набуває «бородатого» вигляду. На коренях рослин-живителів навіть неозброєним оком можна побачити маленькі білі або золотисті кульки – цисти нематод. Для більш кращого виявлення можна кореневу систему викопаного куща картоплі легенько промити у відрі з чистою водою, де на корінцях чітко буде видно цисти нематоди у вигляді приклеєного «проса».

Для боротьби з картопляною нематодою в дослідженнях Волинського інституту АПВ ефективним було внесення 200 г/м препарату перкальцид, який застосовують для очистки води, в хлібопекарській, цукровій промисловості. Перкальцид вноситься у переддень оранки. Другим нетрадиційним нематодицидом було виявлено курячий послід. Для застосування 1 кг курячого посліду потрібно розвести в 10 л води і вносити з розрахунку 4,5 л суміші на 1 м2 перед оранкою. До основних винищувальних заходів відносять також дотримання агротехніки, використання в сівозміні культур, які не уражуються картопляними нематодами (бобові, зернові, технічні культури, багаторічні трави, всі овочі, крім помідорів, перцю), внесення добрив, знищення бур’янів, вирощування нематодостійких сортів картоплі (сорти Мололіжна, Альвара, Чернігівська, Беллароза, Бонус, Левада, Вінета, Ероу, Каратоп, Колета, Рів’єра, Розалінд, Селянська, Фантазія, Верді, Санте, Солара, Слов’янка, Лілея, Кураж, Леді Розетта, Пікассо, Сатурна, Водограй, Дніпрянка, Лаура, Повінь, Тирас, Обрій, Аноста).

Оскільки золотиста нематода не здатна самостійно пересуватись на значні відстані, основним шляхом її розповсюдження є грунт із цистами, які обсипались із заражених рослин, а також бульби картоплі, коренеплоди, цибулини, укорінений садивний матеріал, декоративні й інші рослини із заражених полів. Цисти можуть механічно переноситися тарою, знаряд-дям, дощовими водами, вітром, тваринами й птахами.

З метою локалізації та ліквідації вогнищ золотистої картопляної нематоди фітосанітарною службою розроблено та затверджено рішенням обласної ради «Програму впровадження насіннєвого матеріалу нематодоракових та фітофторозостійких сортів картоплі на 2008-2017 роки». Відповідно до цієї програми щороку закуповуються за кошти спеціального фонду державного бюджету нематодостійкі сорти картоплі та безкоштовно передаються власникам присадибних ділянок, де виявлено збудник золотистої картопляної нематоди.

Забороняється ввезення ураженого садивного матеріалу й ґрунту із зон зараження країн поширення захворювання. Карантинне інспектування посадок картоплі проводять в період вегетації рослин. Для подальшого нематологічного аналізу відбирають зразки ґрунту. Вивезення продукції рослинного походження із цієї зони проводиться за дотримання встановлених вимог (із господарств, які знаходяться під карантином, заборонено вивезення садивного матеріалу).

Я сподіваюся на розуміння важливості справи, вірю, що тільки спільними зусиллями можна ефективно виконувати поставлені завдання з охорони природних багатств країни від занесення та розповсюдження небезпечних карантинних організмів.

Федір КОПИТКО, фітосанітарний інспектор

Державної фітосанітарної інспекції у Волинській області.