У світ вийшла книжка про Самійличі

Не кожен населений пункт України, зокрема й Волині, може похвалитися своїми літопис­цями, людьми, котрі намага­ються зберегти для майбутніх поколінь минуле свого рідного краю з допомогою слова. На­шому селу поталанило більше, ніж іншим. Два його патріоти – Матвій Сергі­йович Чак (вже покій­ний) та Калістрат Сер­гійович Чак – вирішили подивитися через приз­му долі членів своєї ро­дини на історію місце­вості, в якій вони народилися.

15 червня в примі­щенні Будинку культури села Самій­личі відбу­лася презентація книги нашого земляка Каліс­трата Сергійовича Чака «Самій­личівська зем­ля». У своєму вис­тупі автор поділився з при­сутніми про те, як у ньо­го виник задум напи­сання книги.

До слова був запро­шений голова Шацької райдерж­адмі­ністрації Олександр Кусько, який подя­кував автору за його твор­чу діяльність, розпо­вів про важкий теперішній час для Укра­їни і попросив вша­нувати па­м’ять загиблих війсь­кових у Лу­ган­ську хвилиною мовчання.

Гаряче аплодував зал, коли слово надали гостю із Москви, сину співавтора кни­ги Сергію Матвійо­вичу Чаку, який говорив чистою та мелодій­ною укра­їн­ською мо­вою.

Слова вдячності і по­ваги звучали на адресу автора від гостей та дру­зів: Євгенії Романівни Кузьмич (с. Гуща Лю­­бомльського ра­йо­ну), Вален­тини Леон­тіївни Козачук, Івана Олексійовича Гі­най­ла. Шкільна та сіль­сь­ка бібліотеки отри­мали в подарунок кни­ги від автора із під­писом, за що йому велика подяка, – ді­ляться інфор­мацією бібліотекар Зінаїда Гінайло та директор СБК Тетяна Чак.

До речі, придбати книгу «Самійли­чівсь­ка земля» можна в бібліотеці с. Самійличі. Ціна – 50 грн. за один екземпляр.

Віктор ГРИЦЮК.

Про автора. Чак Калістрат Сергійович народився 4 травня 1945 року в с. Самійличі. Початкову освіту здобув у рідному селі. Після семи класів навчався в Горохівському сіль­ськогосподарському технікумі. По закінченню навчання був направлений в смт Ратне на посаду фінансиста-ревізора районного управління сільсько­го господарства. Згодом був призваний в армію. Служив з 1965 по 1968 рік у Прикар­патському військовому ­окрузі.­

В 1978 році закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут. З 1968 по 1973 роки працював головним економістом колгоспу «Прогрес» с. Видраниця Ратнівського району. В 1969 році одружився. З 1973 по 1978 роки працював заступником голови колгоспу ім. Леніна, що в с. Тур, одночасно – секретарем парткому. З 1978 по 1982 рік обіймав посаду начальника планово-економічного відділу управління сільського господарства виконкому Ратнівської районної Ради народних депутатів. З 1982 по 1984 рік – інспектор Ратнівського районного комітету народного контролю. З 1984 року по 2005 рік (до виходу на заслужений відпочинок) займав посаду головного державного інспектора по закупках і якості сільськогосподарської продукції Волинської ОДА по Рат­нів­ському районі.

У 1985 році нагороджений Почесною Грамотою Міністерства заготівель СРСР. Нагороджений двома ювілейними медалями та медаллю «Ветеран праці». Неодноразово був відзначений Почесними Грамотами обласної та районної ради.

Працював позаштатним кореспондентом районної газети «Ратнівщина». До 60-річчя газети «Ратнівщина» нагороджений Похвальною Грамотою як кращий громадський кореспондент.

Про співавтора. Чак Матвій Сергійович народився 3 грудня 1937 року в с. Самійличі. По­чаткову освіту здобув в рід­но­му селі, а семирічну – в Гупалів­ській школі. У 1955 році закінчив Шацьку середню школу з зо­ло­тою медаллю. За рекомен­дацією військового комі­сара Шацького райвійськкомату вступив у Арзамаське вище військове училище зв’язку, яке закінчив у 1959 році із золотою медаллю.

У званні лейтенанта служив у Київському військовому окрузі командиром взводу. Згідно з наказом командира дивізії був переведений в Десну Чернігівської області на посаду командира роти. У званні капітана вступив до Московської військової академії ім. Фрунзе, яку закінчив із золотою медаллю. Після цього його направили служити в Генеральний штаб військ СРСР. Згодом закінчив академію Генерального штабу з відзнакою.

У 1971 році – військовий радник в Єгипті, а через півтора року – військовий радник в Сирії. У квітні 1985 року постановою Ради Міністрів СРСР Матвію Сергійовичу присвоєно звання генерал-майора. До виходу на заслужений відпочинок пра­цював завідувачем кафедри в академії Генерального штабу військ СРСР.

Нагороджений орденами і медалями Радянського Союзу і зарубіжних країн.

3 червня 2007 року закінчилося земне життя Матвія Сергійовича. Похований з усіма військовими почестями на цвинтарі села Згорани Любомльського району поруч з рідною мамою Анастасією Йосипівною.