День Святої Трійці – одне з трьох головних християнських свят поруч з Різдвом та Великоднем, належить до двонадесятних свят Православної Церкви. У православ’ї Трійцю святкують у неділю на п’ятдесятий день після Великодня, тому цей день називають також П’ятидесятницею. Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого духа на апостолів. Це сталося у 50-й день по Воскресінні Ісуса Христа. Коли всі учні зібралися в Єрусалимі у Сіонській світлиці, раптом зробився шум, «ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осіли». Апостоли сповнилися Духа Святого і стали говорити різними мовами. Пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав». Зішестя Святого Духа на апостолів і вчення Ісуса Христа про Триєдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти, а сама подія стала вважатися днем народження Християнської Церкви, створеною не маревом людських тлумачень і мудрувань, а Божественною благодаттю.
На Трійцю заведено прикрашати храми і домівки гілками дерев, травою і квітами. Так святкувала П’ятидесятницю Церква Старозавітна; так, ймовірно, була прикрашена і світлиця Сіонська в той благословенний день.
Новозавітна Церква зберегла цей звичай та надала йому і нового значення: тепер молода зелень, квіти, а в нашому озерному краї – лепеха символізують не тільки приношення Богу початків весни, але і саму Церкву Христову, яка розквітла, по слову церковного гімну, яко крін (квітка), та вказує на оновлення людей Духом Святим.
Свята Трійця – одне з незвичайних православних свят, яке охоплює зразу кілька днів. Спочатку – Троїцина Батьківська субота. Перший день П’ятдесятниці, тобто неділю, Церква присвячує переважно на славу Пресвятої Трійці; і цей день у народі називається Троїциним днем, а другий, тобто понеділок, – на славу Духа Святого, від чого називається Духовим днем.
Святим духом душа живиться, кажуть у народі. Святим духом живе церква, котра нас спасає і прощає нам гріхи наші. Силою святого духу священнослужителі моляться і здійснюють таїнства сповіді, причастя, хрещення, допомагають нам залишатися близькими до Бога. Силу святого духа вони отримали через таїнство, коли єпископи поклали на них руки і прочитали особливу молитву. Так апостоли передали святий дух усім своїм наступникам і так вони наказали єпископам назавжди передавати силу духа святого священнослужителям. Святий дух дає дар мудрості, силу пророцтва, дар творити дива, зціляти хворих і немічних. Святий дух навчив апостолів – простих рибалок – перемогти світ і зібрати усю церкву Божу разом. Господь багато разів говорив, що він ніколи не залишить людей. Згадуючи сьогодні ці події, ми повинні пам’ятати, що благодатні дари святого духа будуть слугувати нам, якщо ми будемо молитися і творити благочестиві справи, вірити у святе життя. Дари, які несе святий дух – безцінні. Бережімо ж їх і примножуймо! Зі святом Святої Трійці, з народженням святої церкви!