Як і кожна професія, фах ветеринара вкрай необхідний. Від роботи ветеринарів повною мірою залежить безпека продуктів та здоров’я людей, які їх споживають. Без них не було б повноцінного розвитку тваринництва, не радували б домашні улюбленці – котики, собачки, хом’ячки (ну хто б їм тоді дарував довголіття?). І хтозна, яким би був екологічний і санітарний стан нашого довкілля. Сьогодні наша розмова – з людиною, яка свідомо обрала фах ветеринара і вже багато років працює за покликанням – начальником Шацької районної ветеринарної лікарні Миколою Павловичем Олексюком.
l Миколо Павловичу, ваша професія вимагає любові до тварин, вміння швидко приймати рішення у нестандартних ситуаціях, готовності до усвідомленого ризику й особистої відповідальності. Як вам працюється в умовах сьогодення?
– Маю в підпорядкуванні 11 працівників. Усі вони – професіонали своєї справи. Єдиною командою працюємо над тим, щоб не допустити поширення на території району інфекційних захворювань, здійснюємо систематичні профілактичні заходи (щеплення), виявляємо і лікуємо хворих тварин. Два рази в рік – навесні і восени – робимо обходи всіх індивідуальних господарств, де утримується худоба. Проводимо ідентифікацію ВРХ, свиней, коней, овець, кіз. Також здійснюємо лабораторні дослідження на виявлення лейкозу та інших небезпечних захворювань. Профілактичними заходами охоплена вся територія Шацького району, що є можливим завдяки Шацькій ветлікарні, Пульмівській і Піщанській ветеринарним дільницям та спеціалісту, який працює в Прип’ятській сільській раді.
l Чи існувала на території району загроза виникнення небезпечних інфекційних хвороб?
– Ще з 60-х років минулого століття працівники нашої ветлікарні ведуть спеціальний журнал, в якому фіксують усі випадки захворювань домашніх тварин. В ньому – лише поодинокі факти хвороб, які, завдяки правильним діагнозам, завжди вчасно виявлялися і відповідно вживалися заходи попередження їхнього поширення. Господарі, які мають корів, самі знають, що тварину, яка, скажімо, хвора на лейкоз, потрібно забрати з загального стада і здати на забій.
l Нещодавно на Київщині «господарювала» африканська чума свиней, від якої станом на 29 липня загинуло 930 тварин. Чи є можливим поширення епідемії на територію інших регіонів, зокрема на Волинь?
– З метою запобігання розповсюдження цього небезпечного захворювання була встановлена 30-кілометрова карантинна зона, обмежено рух транспорту, заборонено вивіз з території продуктів і сировини тваринного походження. На сьогодні не існує ліків від африканської чуми свиней, так само, як і засобів профілактики. Хворих свиней та тих, які контактували з хворими тваринами, забивають. Трупи свиней спалюють. Карантин знімають через 6 місяців після останнього зафіксованого випадку загибелі тварин, а розводити свиней на даній території дозволяється не раніше, як через рік після відміни карантину. Зважаючи на посилені засоби контролю, епідемія не має шансів вийти за межі карантинної території, зокрема поширитися на Волинь.
l З настанням весняно-літнього періоду зростає небезпека харчових отруєнь та виникнення інфекцій серед населення. Як запобігають цьому ветеринари?
– Нами постійно, а в цей період особливо, ведеться моніторинг якості продуктів харчування на місцевому Шацькому ринку. Це робиться для того, щоб виявити порушення правил їх виробництва і перешкодити надходженню неякісної продукції в продаж. Відбираємо проби, аби провести дослідження на виявлення в овочах нітратів і нітритів. Так само перевіряємо рибу, м’ясо, молоко. Показники якості цих популярних серед населення продуктів перебувають у нормі.
l Влітку в район приїжджає багато відпочивальників, а разом з ними – їхні чотирилапі улюбленці. Чи часто останні стають вашими пацієнтами?
– Так, навантаження на працівників ветлікарні влітку зростає. Накопичуємо досвід лікування декоративних собак, породистих котів, папуг. Чесно кажучи, робиться не по собі, коли приносять на прийом собачку вартістю 500 доларів, який має особливий раціон харчування, носить вишуканий одяг і є клієнтом салону краси. Його господар, розслабившись на відпочинку, починає годувати тварину кісточками від курки, залишками шашликів та іншою незвичною для неї їжею. В тварини – отруєння. Буває, що приносять собак із укусами кліщів, з травмованими кінцівками.
l Чи вистачає медикаментів на лікування та оперативне втручання?
– Основні ліки, які використовуємо при наданні першої медичної допомоги, у ветлікарні є постійно. Дефіцит певних препаратів компенсують дві приватні ветеринарні аптеки, що функціонують у Шацьку. Щодо оперативного втручання, то ми проводимо лише нескладні операції.
В сучасних умовах професія ветеринара не лише набуває нових рис, а й збільшує ступінь відповідальності для її носія. Для того, щоб успішно виконувати професійні обов’язки, ветлікар повинен мати значний багаж знань, вміти орієнтуватися в списку старих хвороб тварин і осягати нові, дбати про довкілля і працювати над питанням підвищення якості продуктів харчування. Вітаючи Миколу Олексюка та його колег із професійним святом, зичимо успіхів у роботі, які сприятимуть підвищенню добробуту наших людей, збереженню та розвитку сільськогосподарської галузі.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
