Ветерани та діти війни, представники міської та обласної рад, члени громадських організацій та пересічні лучани вшанували загиблих у Другій світовій війні та поклали квіти до меморіалу «Вічна слава».
Це відбулося 22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.
Пролунав гімн України, священики відслужили панахиду за загиблими. Опісля слово взяв Митрополит Луцький і Волинський Михаїл.
«Сьогодні був початок війни між двома колишніми союзниками – фашистською Німеччиною і Радянським Союзом. Ми шануємо сьогодні тих ветеранів, які перемогли фашизм. Можливо, ще є ветерани, які з німецькими військами ішли поряд парадом, торжествуючи перемогу, обіймалися, братались, розділивши Україну. Завтра ми прийдемо до місця, про яке зі скорботою будемо говорити, – це розстріл в’язнів Луцької тюрми. Розстріляли їх воїни НКВД, іншої агресивної машини, адже ХХ століття – це боротьба найбільших машин – німецької і радянської, тільки періодичність їхня мінялась, ходячи по Україні. Одні приходили в один період, одні в інший. Війна – це завжди страждання, але поле битви була Україна. Не випадково воїни УПА розстрілювали і перших і других», – сказав священик та закликав не ухилятись від промислу Божого і любити ближніх.
За його словами, базбожжя породило ненависницьке ставлення один до одного.
«Хай панує мир на усій землі і щастя буде поміж нами», – підсумував митрополит.
Після хвилини мовчання присутні поклали квіти до меморіалу. Серед тих, у чиє життя втрутилась війна, була Фаїна Олексюк.
«Бачте, було покоління дітей війни, які навіть німців не бачили. Мене війна зачепила в повному сенсі. Мені було 6 років, як почалась війна, бомбили. Родичі загинули, хто на фронті, а хтось підірвався на міні. Дядько 16 років орав колгоспне поле і підірвався на міні. Трактор розірвало і його разом з ним. Тяжке було у мене дитинство», – розповіла жінка.
Захід відбувся без виступів представників влади.
Інформація та фото Першого каналу соціальних новин
