16 липня Шацьк вкотре зустрів волинських байкерів. Жителі району пам’ятають масштабний минулорічний «Biker’s Fest», що проходив у Світязі. Тоді приїхало близько трьох сотень байкерів для участі у цьому заході. Цього року знову відбувся мотоз’їзд, проте вже на березі озера Пісочне, близько бази відпочинку «Медик».
«Байкер не любить насильства, природа теж не любить насильства. Байкер і природа – це єдине ціле». Ці слова належать очільнику міжнародного клубу байкерів «WINDS» Святославу Пословському.
l Пане Святославе, розкажіть, будь ласка, про Ваш клуб. Коли був заснований і чому обрали таку назву?
– Заснований у 2007 році. Наша назва у перекладі з англійської означає «вітри», саме так ми себе уявляємо – вільними, як вітер. Ми – міжнародний клуб, у нас є байкери і з Німеччини, Білорусі та Польщі. Щороку проводимо мотоз’їзди. Сьогодні наш шлях розпочався із Ковеля. Виїхали рано-вранці і попрямували до Луцька. Там до нас приєдналися луцькі байкери з клубу «GWARDS» і ми вирушили до Володимира-Волинського, потім до Любомля, а вже звідти прибули до Шацька.
l Яка мета Вашого мотопробігу?
– Найперше – це об’єднання моторуху Волинської області. Ми прагнемо показати байкерську субкультуру та популяризувати наш мотоклуб. Ще однією ціллю нашого з’їзду – зруйнувати стереотип, що байкери – «свині». Ми любимо та бережемо природу, тож ніколи не залишаємо після відпочинку безлад.
Закінчивши нашу розмову, я помітила, як двоє чоловіків старанно щось готують. Пан Юрій, головний кухар клубу, розповів мені про цю страву.
– Це «бограч» – юшка по-закарпатськи. Приготування розпочинається з 50 г горілки (сміється). Основне – багато видів м’яса. Сьогодні ми використовуємо сало, свинячі ребра, тетятину та курятину. Спочатку нарізаємо кубиками сало та обсмажуємо його в казанку, витоплюємо жир. Додаємо нарізану цибулю, моркву, помідор, листя селери, обсмажуємо, тоді вкидаємо м’ясо, тримаємо на вогні кілька хвилин і заливаємо водою, вкидаємо картоплю та спеції. Тушкуємо 3 години на невеликому вогні, але чим довше готувати страву – тим смачніша вона буде.
Коли приготувалася їжа, байкери дружньо сіли за стіл, не забувши й мене покликати скуштувати бограч. З їхньої розмови я дізналася, що вони подорожували Європою, Росією, Україною, побували навіть у Мексиці.
Закінчився вечір у приємній атмосфері під музику 80-90-х років минулого століття.
Ольга ГОРДІЙ, студентка факультету журналістики ЛНУ ім. І.Франка.
