Виїзний прийом громадян на територіях Пулемецької та Ростанської сільських рад Сергій Карпук, голова Шацької районної ради, провів напередодні Великодніх свят. Хоч і багато в цю пору роботи: і в хаті, і на подвір’ї, і на городі, проте людей на прийом прийшло чимало. Проблеми звучали різні – і особистого характеру, і суспільного. Деякі представники громади, втомившись роками стукати в зачинені двері чиновницьких кабінетів, покладали на зустріч із керівником району останню надію у вирішенні наболілого.
У с. Пулемець прийом громадян відбувся в кабінеті сільського голови Василя Демедюка і з його ж участю. Катерина Сукач, мати учасника бойових дій у зоні АТО, вже протягом двох років оббиває пороги сільської ради, добиваючись виділення для сина земельної ділянки під будівництво. Там, де пропонують, з її слів, «далеко від села, в нетрях», ніхто з людей брати землі не хоче, в тому числі і син. В привабливому місці – біля озера – землю в переважній більшості отримали не атовці, а наближені до працівників органу місцевого самоврядування громадяни. «Якщо в межах населеного пункту немає землі, то потрібно розширювати межі села. Як представник влади обіцяю свою підтримку в цьому питанні», – відзначив Сергій Карпук, звертаючись до сільського голови. Зі слів Василя Демедюка, на території сільської ради є ще привабливі ділянки, проте їхнє призначення – для продажу. Пані Катерина написала на ім’я голови районної ради лист-звернення, в якому виклала суть проблеми, Сергій Вікторович пообіцяв сприяти її вирішенню.
Жителі Пулемця незадоволені роботою колишнього землевпорядника сільської ради Марії Дорош, якою було розпочато і до цього часу не завершено процес оформлення права власності на земельні частки (паї). Більше того, екс-працівник зібрала в пайовиків сільської ради і їхніх спадкоємців кошти на виготовлення технічної документації, після чого пішла на заслужений відпочинок. На сьогодні в сільській раді немає частини документів з розпаювання земель (землевпорядник не передала їх своєму наступнику), а люди сумніваються, чи були використані їхні гроші за призначенням, і переймаються долею земельних сертифікатів, які вже давно мали б отримати. Зі слів Сергія Карпука, якщо колишній працівник відмовляється давати людям пояснення про те, як були використані їхні кошти, то громада має право написати за цим фактом заяву у місцеве відділення поліції. Щодо документів, то новому землевпоряднику слід починати роботу з поновлення всієї інформації з розпаювання, з’ясування ситуації по кожному пайовику, укладання договору з землевпорядною організацією на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі, виготовлення технічної документації, проведення необхідних землевпорядних робіт тощо.
Сільський голова ознайомив Сергія Карпука з проектом реконструкції сільського клубу. Незабаром у добудованому приміщенні закладу культури селяни зможуть відзначати весілля, сімейні свята, збиратися на поминальні обіди. Біля клубу має з’явитися зона відпочинку з лавочками, клумбами, гойдалками.
Прийом громадян на території Ростанської сільської ради голова районної ради спільно з сільським головою Мирославою Кликоцюк розпочали в с. Хрипськ. Населений пункт невеликий, життя тут дещо затихло після того, як було закрито контрольно-пропускний пункт «Хрипськ». Школи немає давно, її зруйноване приміщення – в аварійно-небезпечному стані. Прийом відбувся в сільському клубі – відремонтованому, охайному, в якому час від часу збирається на відпочинок сільська молодь. Жіночки-активістки поділилися з Сергієм Карпуком усіма проблемами села, головні з яких – погані дороги, кладовище без огорожі, шкільний автобус, «яким тільки свиней на базар возити», а не дітей до навчального закладу. В селі є поклади торфу, який ділки у великій кількості вже вивезли, натомість не виконали обіцяного людям – відремонтувати дорогу і загородити кладовище. Бідкалися селяни й тим, що щомісяця отримують квитанції з завищеними показниками використаної електроенергії. Зі слів Сергія Карпука, для того, щоб розрахунки були точними, необхідно зареєструватися на сайті ПАТ «Волиньобленерго» і через Інтернет вносити покази лічильника, або ж щомісяця телефонувати на гарячу лінію.
Гнітюче враження справило село Перешпа, життя в якому поступово завмирає. У Перешпі мешкають 47 жителів, серед яких більшість людей похилого віку, що виїжджають на зиму до дітей у Білорусь. Будинки-пустки, зруйновані господарські будівлі, вибиті вікна і двері, здичавілі садки. Про те, що село ще животіє, свідчить тільки фельдшерсько-акушерський пункт та десяток обжитих хат.
В Ростані керівника району запросила до сільського клубу його завідувач Лариса Глушкова. Її стараннями в закладі зроблено чимало роботи, проведено ремонти, облагороджено територію. Завідувачем та вихованцями гуртків створено кімнату-музей виробів оригамі, куточок пошани місцевих героїв – учасників АТО. В закладі – аварійний і дірявий дах, що найбільше зараз турбує Ларису Глушкову. З проханням посприяти вирішенню проблеми завідувач звернулася до голови районної ради.
Активістка с. Ростань Віра Лончук озвучила на прийомі декілька суспільних проблем. Через неполадки лінії електропередач в багатьох селян згоріла побутова техніка і навіть була загроза виникнення пожеж. Сільський голова і жителі довго не могли впросити електриків із Шацького РЕМ віднайти причину проблеми. Останні аргументували свою відмову тим, що несправну проводку в будинку мають ремонтувати сільські електрики. А таких, зі слів Віри Лукашівни, в Ростані немає. Порушувала також проблеми поганих доріг, відсутності фарби і вапна – щоб привести у гарний вигляд місцеві пам’ятники часів Другої світової війни. На її думку, до фінансування цих робіт можна було б залучити ПП «Флора» як спонсорів. Віру Лончук турбує і питання піщаного кар’єру на території сільської ради, завдяки використанню якого можна було б привести до нормального стану місцеві розбиті дороги.
З криком душі прийшла на прийом до голови районної ради жителька Ростані Надія Мегель. Її доньці – матері-одиначці – управління соціального захисту Шацької РДА з лютого місяця не виплачує соціальної допомоги. Донька, яка сама виховує дитину, не має коштів на продукти, ліки, одяг та взуття для неї. Поки малечі не виповниться 3 роки, маму не візьмуть на роботу і не поставлять на облік у центрі зайнятості. На запитання, чому їй одній (серед усіх, що одночасно з нею оформляли документи на соціальну допомогу) не виплачуються кошти, не почула в управлінні соціального захисту жодної обґрунтованої відповіді. Більше того, начальник управління дорікнула доньці, мовляв, знала, як народжувати, зумій і прогодувати. Сергій Карпук пообіцяв розібратися в неоднозначній ситуації.
Про проблеми місцевої школи говорила з представником влади директор навчального закладу Алла Семенюк. Ростанська ЗОШ І-ІІІ ст. підключена до тимчасової лінії електропередач, що становить небезпеку для учнів, учителів та працівників школи. Підключити навчальний заклад до постійної лінії є досить проблематичним, оскільки закінчився термін дії відповідного проекту. Ще одним актуальним питанням для школи є опалювальний котел низької потужності – проблему потрібно вирішити до початку опалювального сезону, оскільки від температурного дискомфорту знову ж таки потерпають учасники навчального процесу.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.