Які перспективи відкриє для розвитку туризму співпраця з бізнесом, чого чекати шачанам та гостям краю у цьогорічному відпочинковому сезоні, – обговорили 4 травня на нараді в залі засідань Шацької районної ради. Участь у робочій нараді, що відбулася за ініціативи Шацького національного природного парку та керівництва Шацького району, взяли Володимир Бондар, заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України, Василь Голядинець, голова Шацької райдержадміністрації, Сергій Карпук, голова Шацької районної ради, директорка парку Марія Христецька, депутати Шацької районної ради, підприємці, громадськість району.
Як зазначив на початку зустрічі Василь Голядинець, питання роботи Шацького національного парку неодноразово обговорювалося на нарадах та сесіях, і аби ознайомити бізнес та громадськість з планами парку в розвитку рекреації, намітити спільну стратегію їх розвитку у співпраці з бізнесом, – й організували робочу нараду.
Про те, що останнім часом до роботи парку була прикута увага не лише в районі, а й у області, говорив Володимир Бондар. Він також висловив незадоволення тим, що побачив у рекреаційних зонах під час останнього свого візиту: «Приїхавши в район та оглянувши їх, побачив, що рівень надання послуг з відпочинку та стан більшості відпочинкових закладів, відпочинкової інфраструктури не відповідає сучасним потребам та нормальному здоровому глузду. Така ситуація, думаю, не задовольняє ні людей, ні керівництво району та області, ні Держлісагентство». Відповідно, аби покращити ситуацію, були намічені концепція розвитку рекреаційних територій парку та новий підхід до організації відпочинку. Основною проблемою стало те, що парк та Державне агентство лісових ресурсів не має стільки коштів, аби реалізувати все задумане на належному рівні. Було прийнято рішення про залучення до цієї роботи бізнесу, запровадивши принцип державно-приватного партнерства, де б бізнес мав свій інтерес, а держава – свій.
– Але це не означає, що якась земельна ділянка буде віддаватися бізнесу в приватну власність чи передаватись. Жодним чином, жодного метра землі національного парку відчужуватись не буде. Наша мета – аби відпочинок людей був організований на належному рівні та відповідав сучасним стандартам та потребам людей, які їдуть сюди», – запевнив заступник голови Держлісагентства.
Володимир Бондар пояснив і ситуацію з частою зміною керівників парку: мовляв, з ними не знаходили порозуміння при впровадженні нових підходів у господарській діяльності. Однак стратегія розвитку рекреації, на-мічена Державним агентством лісових ресурсів, буде втілюватися, незважаючи на те, хто очолюватиме природоохоронну структуру.
– Чи будуть завдання, які намітили, реалізовані за один рік? Ні, не будуть. Це буде поступова і системна робота. Але цим шляхом ми будемо рухатися незалежно від того, як це будуть сприймати ті чи інші політичні сили, бо іншої нормальної, здорової альтернативи вивести відпочинок на Шацьких озерах на новий рівень просто нема, – зазначив Володимир Бондар.
Відтепер основним принципом роботи парку буде співпраця з бізнесом на довгостроковий період, адже підприємці не зацікавлені вкладати великі кошти у рекреацію, якщо їм дозволять там працювати рік чи навіть п’ять. Буде прийнята загальна проектна документація, замовником якої є національний парк, про облаштування усіх рекреаційних зон, які є на його території. Стосуватиметься це пляжів, наметових містечок та інших об’єктів. Після затвердження документації до роботи залучатимуть бізнес, який відповідатиме за чистоту, безпеку, санітарний стан та інші речі на ввірених йому територіях.
Ще однією з причин започаткування співпраці бізнесу та парку Володимир Бондар назвав малі надходження до бюджету природоохоронної структури. Наприклад, «Полісянка» за минулий рік дала 59 тис. грн., в той час як відомча база відпочинку працівників лісового господарства Волинського ОУЛМГ «Світязь», що діє при ДП «Шацьке УДЛГ», заробила мільйон. «За рік парк заробив 570 тис. грн., а потратили на рекреацію 600 тис. грн. Як може парк організувати свою роботу, коли за відпочинковий сезон потужні об’єкти рекреації заробляють такі смішні суми? Так не має бути з таким потенціалом і підходом в господарській діяльності, який був донині. Надходження мають бути значно більшими. Зрозуміло, що це комусь не подобається, але ми мусимо це робити», – зазначив Володимир Бондар.
Він також наголосив, що керівництво парку має збалансувати частку великого бізнесу та малого й середнього, тобто місцевих підприємців. «Інакше великий бізнес захопить усе на раз», – застеріг він. Разом з тим подякував присутньому на нараді підприємцю, власнику маєтку «Nester-House» Петру Нестеруку, який взяв вагому фінансову участь в облаштуванні пляжу в с. Світязь.
Сам же підприємець розповів, що у планах і надалі розвивати відпочинкову інфраструктуру на Світязі, долучатися до впорядкування та благоустрою пляжу, зробивши його зразковим, та запропонував зробити он-лайн відеоспостереження з відкритим доступом, аби туристи могли бачити ситуацію на пляжі.
Про те, що розвиток парку має відбуватися в симбіозі з реалізацією проекту «Курорт-Шацьк», говорив Василь Голядинець. Окрім того, передбачається будівництво переходу «Адамчуки-Збереже», що дасть можливість за-лучати іноземні інвестиції в розвиток рекреації. А вже хто-хто, а поляки знають, як розвивати відпочинкові курорти. Приклад – озеро Біле, розміром з Велике Чорне, яке за сезон приймає до 100 тисяч відпочивальників. Орієнтуватися на європейські норми і стандарти мають і в Шацьку. Але це неможливо зробити за суто державні кошти. Хоча держава та органи місцевого самоврядування долучаються до такого процесу своїми силами, розробивши проект набережної в с. Світязь (кошти Світязької сільської ради), плануючи будівництво доріг, каналізування. Але чи готовий бізнес вкладати кошти у розвиток загальних територій, а не тільки заробляти за сезон гроші і їхати звідси, аби повернутися наступного літа, – це вже інше питання. На думку Василя Голядинця, бізнес потрібно зацікавити довгостроковими угодами та перспективами.
Про те, що в розвитку туризму не слід забувати про збереження природно-заповідного фонду, який є частиною біосферного резервату «Польща-Білорусь-Україна» та знаходиться під захистом ЮНЕСКО, наголосив Сергій Карпук. Тому співпрацю парку та бізнесу треба налагоджувати в розумних межах, проте не відлякувати підприємців, коли ті бажають вкладати кошти у розвиток територій.
– Окрім того, стан справ у розвитку рекреації таки справді потребує покращення. Комісія районної ради, яка протягом двох останніх років в літній період обстежувала торгові точки, стикнулася з тим, що питання роботи підприємців не було впорядкованим в різних моментах, не було співпраці з бізнесом: хто де хотів, там і стояв. Проте парк має враховувати інтереси місцевого бізнесу, який зібрався тут, на нараді, – зазначив голова районної ради.
Концепцію розвитку парку та рекреаційної діяльності зокрема представила учасникам наради Марія Христецька. Окрема увага – плану центрального пляжу с. Світязь. «Це – лише візуалізація, і ми готові вислухати підприємців та врахувати їхні пропозиції в тому, як має виглядати пляж», – зазначила вона. В роботі екологічних постів (їх має бути три) також планують запровадити зміни: на кожному встановити термінали, аби унеможливити корупційну складову, облаштувати відеокамерами.
Свої зауваження та побоювання висловили підприємці, які роками працюють на рекреаційних територіях і також вкладали свої кошти у благоустрій того ж таки центрального пляжу, інших рекреаційних територій. Керівництво запевнило: усе має бути впорядкованим та розмежованим, а не стихійним, як було в минулі роки. У планах парку – розвиток не лише популярних територій, а й інших озер. Але, безумовно, пропозиції малого бізнесу також братимуть до уваги.
Багато запитань виникло у депутатів районної ради, зокрема, Олександра Наумича, Ніни Хомич, Андрія Лисого, підприємців та місцевих жителів, основні з яких – чи буде доступ до пляжів, чи враховуватимуть інтереси малого бізнесу у плануванні територій відпочинкових зон, санітарного стану пляжів, законності розпорядження, підписаного колишнім головою ОДА Володимиром Гунчиком, яким фактично надав приватним особам право на дві лісоділянки на території Шацького національного природного парку. Обом – для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей.
Насамкінець підприємці погодились з тим, що в облаштуванні рекреаційних зон має бути комплексний та системний підхід, зголосились брати в цьому участь та водночас просили гарантії їхньої роботи та врахування їхніх інтересів у співпраці.
Віта ШЕПЕЛЯ
