«Радісну подію відзначив днями Шацький дошкільний навчальний заклад №1 «Росинка». Рівно 30 років тому (у 1985 році) маленькі дитячі рученята вперше відчинили двері новозбудованого селищного дитсадка, а оченята почали звикати до дивовижного світу, де оселилося безтурботне дитинство. За три десятки років заклад випустив не одну сотню дошкільнят, озброєних необхідними знаннями, вмінням працювати в колективі, вихованих і підготовлених до школи. Сам же дитсадок, який нині відвідують 220 маленьких шачан, розквітнув до невпізнання і тепер радує діток і їхніх батьків сучасними, затишними і теплими кімнатами, зручними меблями, казковими майданчиками, розмаїттям іграшок та пізнавальних ігор. Утім, найбільшою гордістю закладу є його працівники: вихователі, няні, методисти, психологи, музичні керівники, медики, кухарі, тобто всі ті, хто постійно і з любов’ю дбає про комфорт маленьких вихованців і їхній повноцінний розумовий і фізичний розвиток.
28 вересня усіх мешканців Дому дитинства: і дорослих, і дітей, а також численних гостей об’єднало в актовому залі дитсадка святкування його 30-річного дня народження. Натхненно вітали улюблений заклад піснями, віршами, танцями і дотепними жартами вихованці груп «Бджілка» (вихователі Лариса Сиротюк та Оксана Рупинець) і «Веселка» (вихователі Валентина Прасюк і Наталія Штангрет) під керівництвом Антоніни Сакевич і Світлани Корень, гаряче аплодували їм дітки інших груп. Ведуча урочистості Галина Костюк, практичний психолог, нагадала присутнім багаторічну історію дитсадка, зокрема початок будівництва закладу і його нелегке становлення, назвала імена тих людей, які зробили все можливе для того, щоб Шацький дитсадок «Росинка» став зразковим дошкільним закладом не лише в районі, а й в області: Софію Писачук, колишнього голову селищної ради, Анастасію Штунь, першого завідувача дитячого садка, Лідію Земську, другого завідувача ДНЗ. В пам’ять про Анастасію Андріївну, нині покійну, працівники дитсадка поставили до її могили корзину квітів, а всіх інших, хто не дожив до ювілею, вшанували хвилиною мовчання.
Присутні згадали, як на початку 80-х батьки шацьких дітей були у справжньому відчаї – маленькі приміщення старих селищних дитсадків не могли вмістити всіх бажаючих відвідувати заклад. Саме ж селище росло, розбудовувалося, створювалися сім’ї, народжувалися дітки. Батьки, що працювали, у безвиході почали приводити своїх чад прямо в кабінет селищного голови. «Досить. Треба щось робити», – ця фраза, сказана Софією Писачук, дала старт вирішенню проблеми. Будували й облаштовували дитсадок, можна сказати, усім миром. Скільки сил і головне – душі вклали в нього вихователі, які тепер діляться своїм досвідом з молодими колегами: Олександра Коробейко, Наталія Штангрет, Ганна Гірич, Антоніна Сакевич, Надія Романович, Галина Янчук, Людмила Сендер, Лідія Зубчик!
Зараз завідувачем дитсадка є молода, енергійна, сповнена сил та нових ідей Людмила Науміч. Її поважають колеги, на неї рівняються, будь-які проблемні питання закладу вміло і професійно вирішуються Людмилою Миколаївною. Те, що Шацький дитячий садок – один з найкращих в області, є і її великою заслугою. Слово для привітання на урочистості надавали гостям: Миколі Боярчуку, в.о. Шацького селищного голови, Катерині Редько, голові районної ради профспілки працівників освіти, Галині Янчук, методисту відділу освіти Шацької РДА, Анатолію Пеху, головному спеціалісту відділу освіти, та Лідії Земській. Емоційним став виступ Лідії Герасимівни, яка згадувала про роки своєї роботи зі сльозами в очах, дякувала колегам за дні, проведені разом, за успіхи, яких добивалися спільними зусиллями. Обом завідувачам працівники дитсадка вручили подарунки – в знак вдячності за їхню нелегку роботу і вклад у розвиток дитсадка.
30 років – це пора молодості, коли зроблено в житті багато, а до старості ще далеко. Даруючи дитсадку-імениннику подарунки, гості зичили йому достатку, процвітання, довголіття, працівникам – задоволення від улюбленої роботи, а маленьким вихованцям – рости здоровими, розумними і не забувати дороги до світлого Дому їхнього дитинства, назва якого – «Росинка».
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
