Втрата документа не тягне за собою втрату права власності. З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. №925 «Деякі питання удосконалення механізмів захисту речових прав на земельні ділянки», затвердження змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими спрощена процедура державної реєстрації прав на земельну ділянку та державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р., у разі втрати чи пошкодження документів, що посвідчують право власності.
Нова редакція пункту 53 Порядку, встановлює, що для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об’єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).
У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.
Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов’язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.
Зазначені зміни позбавляють громадян обов’язку подавати для державної реєстрації права власності копію примірника втраченого чи зіпсованого правовстановлюючого документа. Відтепер, державний реєстратор самостійно використовує відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, для проведення відповідної державної реєстрації права власності.
Приватний нотаріус Мирослава Капляр