Коли цього тижня випадково побачила у соціальній мережі фото Лесі Черній із її писанками, дивувалася, як можна відобразити на маленькому яйці дух величного свята Пасхи, гармонійно поєднати національну культуру із сучасністю, створивши неповторні орнаменти на яйцях, що вважалися у прадавніх слов’ян символами зародження життя. Тож пані Леся залюбки погодилася розповісти читачам про своє заняття, дати їм кілька порад, тим паче, що вона розписом яєць займається професійно (працює у Центрі науково-технічної творчості м. Луцьк викладачем). Виявляється, Леся Черній хоч і проживає останні роки в Луцьку, проте родом – із Шацька, тут же мешкають і її батьки – подружжя Міліщуків. Сама ж Леся розповідає, що зацікавилася писанкарством як мистецтвом майже 10 років тому, коли навчалася в Луцькому інституті мистецтв. Після закінчення навчання знайшла собі роботу в обласному центрі, там же й проживає. У Центрі науково-технічної творчості викладає дітям писанкарство, художній розпис на склі, тканині, дереві, петриківський розпис.
– Звичай створювати писанки і крашанки прийшов до нас ще за часів трипільської культури, – розповідає про історію писанкарства Леся. – Розписане яйце вважається оберегом, символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ столітті. Запроваджуючи християнство на Русі, церква вдало використала язичницькі вірування і народні звичаї, в тому числі і святкування Великодня навесні як пробудження всього живого на землі, що збіглося з християнськими пасхальними святами на честь воскресіння Ісуса Христа.
На дивно-яскравих писанках Лесі помітила не лише традиційний орнамент для такого роду декору, а й навіть державний герб – тризуб. Загалом, як розповідає писанкарка, існують декілька видів писанок: крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки, травлянки, малювання білих писанок, малювання писанок шпилькою. Найбільш популярними у нас є крашанки – це зварені круто курячі яйця одноколірними рослинними барвниками. Менш поширені дряпанки (це крашанки, по яких гострим предметом – голкою, шилом та іншим – видряпується певний малюнок), крапанки як один із видів орнаментованих яєць, малюнок на поверхні яких утворений крапками різного кольору; мальованки (писанки які розмальовані пензлем гуашними або акриловими фарбами на дерев’яних яйцях); трав’янки (білі писанки, які розписуються воском, а тоді травлять в оцті, у результаті чого утворюється орнаментальна рельєфна поверхня яйця). Особливо оригінальні білі писанки – на білому фоні. Такі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого, далі принцип виконання іде такий, як у звичайної писанки, але в кінці яйце обробляють в оцтовому розчині. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Малювання писанки зі шпилькою – техніка виконання така, як у звичайної, тільки замість писачка малюється шпилькою, і композиція виходить у цікавих крапельних лініях. А на Волині найбільш поширений метод декорування пасхальних яєць – восковий розпис. При цьому візерунок наносився на шкарлупу яйця гарячим бджолиним воском за допомогою спеціального писачка, що складається з двох частин: металевої лієчки і дерев’яного держачка. Фон декорованих яєць був здебільшого кольору вохри (фарбували у відварі цибулиння). Зараз широко використовуються анілінові барвники. Але властивим для волинських писанкарів і сьогодні залишаються натуральні. Рудий, коричневий кольори дають горіхова шкаралупа і листя; салатовий, зелений – молоді парості жита і кора яблуні; чорний колір – вільхова кора та омела у сполученні з відваром цибулиння; жовтий – пелюстки калюжниці болотної (місцева назва латаття). Та й кольори мають своє значення і символіку: червоний – сила, любов, радість, життя; жовтий – достигле зерно, достаток, врожай, а також небесні світила; блакитний уособлює небо, повітря, воду, здоров’я; зелений – колір весни, воскресіння природи, багатство рослинного і тваринного світу; вохристий – означає землю; багатоколірна писанка – мир, добробут, родинне щастя; поєднання чорного з білим – повага до душ померлих, подяка за охорону від злих сил, але такі писанки писали здебільш у провідну неділю.
l Ми часто бачимо на писанках різноманітні знаки, деякі з них – унікальні, і їх можна побачити лише на писанках. Що означають ці символи?
– У писанці закодовані образи, символи навколишнього світу, це своєрідні обереги. Найхарактернішими елементами Волинської писанки є зображення сосонки, грабельок, зірки, сонечка, павучків, вітрячків, восьмикутної зірки, вишеньки, птахів, грибочків, берізки, квітів, вазонів, сорококлинці, хрестиків, різновидних спіралей, безконечників, трикутників, кіл, рисочок, крапочок. Берізка і грибочки – це сучасні витвори для дітей, птахи – символ миру, подружньої злагоди, сорококлинці – знаки різних ритуалів (поганських богів) або священні числа (число сорок пояснюється сорокаденним постом або існуванням сорока святих мучеників). Символами сонця можна назвати зірки, павучки, вітрячки, які були одними з найпоширеніших на всій території України, а також і у всіх старих цивілізаціях ще з кам’яного віку. Сонце – джерело світла, символ життя. До найпоширеніших знаків належить хрест – символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. У християнстві це символ спокутування, яким Церква все починає, благословляє і освячує. Активно у писанкарстві використовується безконечник або меандр – своєрідний елемент у вигляді хвилеподібної смуги. Меандр походить від мистецтва трипільської культури. Безконечник на писанці не має ні початку, ні кінця, отже, вірили, що зло, яке потрапить у хату, потрапляє в цю пастку і ніколи більше не турбуватиме людину. Риба символізує воду, так само, як і вода символізує життя, щастя, здоров’я. У християнстві це символ новохрещених. Граблі – символ дощу, у Новому Завіті це символ ласки і вісник науки святого Євангелія. «Дерево життя» – цей мотив є одним із найпоширеніших елементів. У народних віруваннях існував фантастичний зв’язок між людиною і деревом, адже дерево – це диво з див: восени воно помирає, а навесні оживає. Коли навесні з бруньок на верхівці гілки з’явилися три нові пагони, люди сприймали їх як триєдиний символ продовження роду (батько – мати – дитина). Крім сосонки і дерева життя, зображували ще й такі рослинні символи «ружі», «яблуневий цвіт», «огірочки» та інші. Колосся і зерно – уособлення предками святої їжі. У християнстві колосся символізує Воскресіння. Ромб, трикутник – ці символи означають поле, землю, а якщо всередині є намальовані рисочки – то це означає зоране поле. Найчастіше такі символи використовуються на гуцульських та буковинських писанках.
l А чим же характерна наша шацька писанка?
– У 40-50-х роках нашого століття на Волині багато поселилося людей із-за Бугу, тобто поляків, які привезли з собою і розмаїту народну творчість. Особливо великий вплив мали холмські майстри на місцеві традиції писанкарства. Звісно, свої писанки я пишу з традиційними символами, переважно використовую геометричний рослинний орнамент, інколи вписую стилізованих птахів, тварин і створюю асиметричне зображення композиції писанки. Та й узагалі, писанкарство нелегко засвоїти, бо це трудомістка, мініатюрна та, можна сказати, ювелірна робота, бо доводиться працювати із шкарлупою яєць, матеріалом дуже крихким. А щороку напередодні Великодня завжди розписую більше сотні яєць, дарую друзям, рідним, знайомим. Хоч і кажуть, що писанку потрібно дарувати повну (це на добро), але я в цьому плані трохи відходжу від традицій, розписуючи видуті яйця, адже вони так довше будуть милувати око та нагадувати про свято.
Тож і цього року Леся планує завітати до рідного селища, привезти батькам та рідним свої різнобарвні писанки, популяризуючи цим давнє мистецтво писанкарства серед дітей, молоді та дорослих. Бо тільки у нашій країні зародилося й існує донині таке унікальне і цікаве мистецтво.
Віта ШЕПЕЛЯ.
