24 серпня, в День Незалежності України, для солдатів-воїнів АТО з Шацького, Любомльського та Ковельського районів і їхніх сімей гостинно відчинила двері база відпочинку «Світязь» ДП «Шацьке УДЛГ». Директор згаданого підприємства Петро Ткачук, котий сам перебував на буремному сході (протягом місяця будував фортифікаційні споруди), а син якого воював, давно виношував ідею організації відпочинку солдатів на березі Світязя. І от спокійний оксамитовий сезон подарував йому таку можливість.
З Ковельського району приїхали дві сім’ї з дітками, правда, без чоловіків, бо один зараз несе службу в зоні АТО, другий – працює; з Любомльського – сім’я і двоє бійців; з Шацького – Олександр Ключук і Сергій Шульга з сім’ями, а також Микола Цвид.
Організація відпочинку – бездоганна. Гості задоволені чудовими умовами проживання, триразовим харчуванням, близькістю до озера і спекотною, як на кінець літа, погодою, що дає можливість купатися в озері й засмагати.
Провідали наших бійців і волонтери з ГО «Небайдужі» (голова Неля Сацюк), перезнайомилися з усіма, привезли гостинців. Душевна розмова затягнулася до пізнього вечора. Нелегко їм усім – і бійцям, і дружинам, і діткам. Жінки чекають своїх суджених з війни, працюють на двох роботах, аби прогодувати сім’ю, деякі дітки хворіють, відколи батьків забрали на війну…
На Світязі їм дуже подобається, особливо діткам і жінкам – нервово виснаженим і перевтомленим. Останні зізналися, що навіть мріяти не могли про такий чудовий відпочинок. Протягом тижня волонтери з ГО «Небайдужі» організували для дорогих гостей невеликий концерт, відвідини Світязького Петро-Павлівського чоловічого монастиря. Та найбільше воїнам АТО і їхнім сім’ям сподобалася автомобільна екскурсія до озер Велике Чорне, Кримне, Пісочне, Перемут, Соминець, Світязь, а також пікнік, безкоштовно організовані місцевою компанією «Світязь-active» (на фото).
За гарно проведений час біля мальовничого озера бійці вдячні всім причетним до організації відпочинку і особливо директору ДП «Шацьке УДЛГ» Петрові Ткачуку. Вони усміхаються, радіють мирному небу над головами, поступово забуваючи про пережите на війні. А це головне.
Мирослава ЦЮП’ЯХ
