Головна Інтерв'ю Василь ГОЛЯДИНЕЦЬ хоче розширити територію Шацьких озер і реалізувати в районі соціально...

Василь ГОЛЯДИНЕЦЬ хоче розширити територію Шацьких озер і реалізувати в районі соціально важливі проекти

2958

29 березня минуло сто днів з того часу, як головою Шацької рай­держадміністрації був призначе­ний Василь Володимирович Голя­ди­нець, котрий тричі обирався го­ловою Грабівської сільської ради. Про період на новій посаді, а та­кож про перспективи району, пла­ни та сьогодення озерного краю розмовляю з керівником вико­нав­­чої гілки влади району.

Василю Володимировичу, які Ваші враження за перші сто днів роботи на посаді голови Шацької РДА?

– Робота голови райдерж­адмі­ністрації багато в чому відрізня­ється від роботи сільського го­лови. Об’єм роботи дуже великий, це по-перше. Хоч і знав, хто, де і над чим працював, але треба було налагодити роботу і поставити вимоги там, де є якісь недопрацювання. Тяжко було ще й тому починати працювати, що при призначенні на посаду голови не мав заступників, а процес із оголошення конкурсу на їх призначення затягується ще на три місяці. Так, 10 січня був оголошений конкурс на заміщення вакантної посади першого заступника, і 4 квітня на цю посаду було призначено Віктора Плейтуха.

Спочатку прискіпливо вникав у справи, вивчав проб­леми. Хоч і здавалося, що вони знайомі, але мас­штаб їх – значно більший.

Чи будете формувати свою команду в управлінні ра­йоном? Які кадрові рішення плануєте? Назвіть читачам прізвища своїх майбутніх заступників.

– Звичайно, команду ми мусили формувати. Якщо я відповідаю за діяльність району, то повинен мати заступників, на яких я мо­жу покластися, яким буду давати доручення і які будуть їх вико­нувати. Стосовно інших кадрових питань, то на конкурсній основі прийняли на роботу юриста, який вже раніше тут працював. Віктор Плейтух на посаді першого заступника працював десять років, йому знайома ця робота. Не один рік з ним працювали більшість працівників управлінь та відділів райдержадміністрації. Думаю, з ним буде комфортно працювати і мені, і підлеглим. По другому заступникові питання ще не стоїть, бо попередній нещодавно лише звільнився. Спочатку буде оголошено конкурс, будемо бачити, хто його виграє.

Яку людину Ви хотіли б бачити на цій посаді, є до неї якісь певні вимоги?

– Так, є. Бажано, аби це була молода людина, але з певним досвідом роботи, орієнтувалася у проблемах гуманітарних галузей (освіта, культура, охорона здоров’я, соцзахист), у міжнародному співробітництві, бо це сьогодні особливо актуально, зважаючи на співпрацю з написання міжнародних проектів з Польщею та Білоруссю. Бажано знання польської та англійської мови. Потрібна людина, яка буде працювати, а не відбувати години на роботі. На­віть якщо припустити, що в майбутньому району і не буде, такий спеціаліст з досвідом роботи в громаді буде дуже затребуваним.

Реформа децентралізації: розкажіть про її плюси та мінуси у форматі району та взагалі країни.

– Спочатку розповім про своє бачення формату Шацької об’є­днаної громади. Це не лише об’єднання усіх сільських рад нашого району в одну громаду. Ми плануємо дружно (представники району та громади) поїхати на сесію чи виконком в село Згорани Любом­льського району. Там хочемо умовити зго­ран­ську громаду з їхніми озерами приєднатися до нас, зробивши одну територію реального відпочинкового спрямування. Відпо­відний закон, який дозволяє селам різних районів об’єднуватися в одну громаду, вже прийнятий. Але до цього питання треба підійти виважено і правильно. Ми були в Згоранській сільській раді, про­сили, аби вони повідомили, коли буде їхня сесія. Там не знають, як вирішувати проблеми та питання курортних територій, тобто ті, якими ми займаємося вже багато років. Наприклад, питання кана­лізування населеного пункту в них навіть не піднімалося. Те ж саме і з ту­ристичним збором. Будемо хоча б пробувати, звертатися з про­позицією та переконувати при­єдна­тися. Доки не буде в державі остаточного рішення про ство­рення об’єднаних громад, маємо на­пра­цювати свій формат об’єд­нання.

Стосовно недоліків об’єднання громад, то це, найперше, не­достатньо швидка зміна законодавства. Приклад – передача в гро­маду управління землями за межами населених пунктів. Обі­цяли зробити, але до цього часу землями в районі та й області роз­­поряджається одна людина. Вважаю, це неправильно. Сама громада має розпоряджатися своєю землею.

Плануємо зробити бальнеологічні дослідження води п’ятьох-шістьох озер в районі, визначити, яка з них є лікувальною. На основі результатів досліджень ми будемо «вибивати» від вищої влади надати району статус курортної зони. А якщо такий статус отримаємо – зможемо притягнути більше фінансових потоків в озерний край.

Прийшовши на посаду голови райдержадміністрації, найперше задекларував вирішення проблеми з каналізуванням. В цьому напрямку почали активно працювати. На цей рік спільно із Світязькою сільсь­кою радою подали в Міністерство екології ті матеріали, які стосувалися завершення процесу кана­лізування в Шацьку (просимо 7 млн. грн.), та майже 6 млн. грн. на про­довження будівництва очисних споруд у Світязі. Є надія, що в цьому році отримаємо перші транші цих коштів. Один мільйон сто тисяч гривень потрібно, щоб доробити повністю документацію із каналізування населених пунктів навколо озера Світязь (Пульмо, Світязь). Це першочергово. Будемо до цього залучати європейські кошти в рамках проектів, які вже подали (вартість – 6-7 млн. євро). Але й цих коштів, думаю, недостатньо буде, аби все завершити. У перспективі також – Пулемецьке озеро. Ніякий інвестор не захоче будувати заклади відпочинкового бізнесу, якщо немає каналізування.

З яких додаткових джерел слід чекати надходження коштів для вирішення багатьох проблем краю?

– Ми працювали з обласним фондом регіонального розвитку, куди подавали чимало своїх проектів на співфінансування. Хоч і небагато коштів виділили, але люди навчилися писати проекти. До їх на­писання залучали всіх: і школи, і клуби, і сільські ради. Подавали про­екти і на Державний фонд регіонального розвитку (добудова ІІІ черги школи-гімназії в Шацьку). Потрібно зробити гуртожиток для лікарів, на фінансування цих робіт вже є певні напрацювання. Плануємо зробити ремонт амбулаторії в с. Пульмо та вкласти 400 тис. грн. в завершення реконструкції дитсадка №1 в Шацьку.

Зараз знову активно заговорили про автоперехід Адам­чуки-Збереже. Це чергова балаканина чи реальна близька перспектива?

– Це питання тісно пов’язане ще з однією проблемою – дороги. Хочемо попрацювати в цьому напрямку, ми мусимо зробити їх якісними. Залучаємо депутатів Верховної Ради, голова облдерж­адміністрації Володимир Гунчик також підтримує будівництво переходу Адамчуки-Збереже. Це важливо не тільки для Шацького району, а й для всієї області. Це збільшення товаропотоку, за­лу­чення додаткових коштів. Для прикладу, у Львівській області са­ме з цієї причини так актив­но лобіюють відкриття ще двох пунктів пропуску? Окрім того, роз­будова переходу дасть мож­ливість розвиватися тим прикор­донним селам, які зараз вими­рають, з яких масово виїжджають люди. Стимулюватиме перехід і розвиток туризму в районі. Про Ша­цькі озера почують у Європі. Бачимо, що ро­биться на території району під час Європейських Днів Доб­росусідства, скільки поляків приїжджає до нас вело­сипедами. Бу­вають туристи і з інших країн. Ще одним плюсом автопереходу стане більш доступна освіта у Польщі для наших дітей.

Хочемо налагодити співпрацю й між нашим та польським центрами зайнятості, які будуть офіційно подавати запрошення українцям для сезонного працевлаштування. Це велика і кропітка робота. Бо співпраця з поляками не повинна обмежуватися взаємними візитами. Раніше, на посаді сільського голови, у ме­не не було безпосередньої можливості говорити про відкриття пе­реходу з обла­с­ним керівництвом, народними депутатами. Тепер цю ініціа­ти­ву підтримують і в області, є лобісти і з числа народних депу­татів. Будемо просити включитися в цей процес депутата від нашого виборчого округу Степана Івахіва. До підписання потрібної угоди маємо підвести і нашу владу, і поляків.

Що у Вашому робочому щоденнику можна виділити як зроблене?

– Проектів та планів багато. Що зроблено – будемо вважати тільки тоді, коли почнемо освоювати кошти на заплановане. Сто днів мало для звершення якихось вагомих справ. Хоча працюємо над передачею приміщення колишнього інтернату, що в с. Світязь, у комунальну власність села, аби відкрити нову групу в дитсадку. Головне – що ми включилися в цей процес і тримаємо це питання на контролі. Сподіваюся, що в цьому році питання з передачею буде завершено.

Розкажіть, які роботи вже в цьому році будуть вестися на будівельних майданчиках району.

– Серед планів, як уже згадувалося, добудова школи-гімназії в смт Шацьк. Цей об’єкт обов’язково треба розпочати в цьому році. Маємо проекти і по дорогах. В цьому році буде фінансуватися капітальний ремонт дороги Острів’я-Пульмо (заплановано освої­ти 700 тис. грн. з обласного та стільки ж з місцевого бюджетів). Цю дорогу робимо для того, аби до опорної школи в Пульмі до­возити дітей. Наступна дорога – Шацьк-Залісся-Грабове-Старо­войтове, на яку в цьому році закладено 1 млн. 200 тис. грн. (зро­биться відрізок дороги в Шацьку з центру в сторону села Світязь). Закладені кошти на завершення капітального ремонту дороги Вілиця-Кропивники (обласний бюджет – 550 тис. грн., районний – 200 тис. грн., селищний – 750 тис. грн.), Шацьк-Ме­льники (по 750 тис. грн. з місцевих та обласного бюджетів). Скажу про ті об’єкти, які будуть фінансуватися в цьому році: капремонт Пульмівської амбулаторії, гуртожиток для лікарів, із коштів на потреби виборчого округу депутата Степана Івахіва будемо міняти вікна по навчальних зак­ладах, робити каналізування (Світязь, Шацьк). Постараємося разом із селищною радою облаштувати сквер біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Шацьку.

Хотілося б, звичайно, аби сільські ради були більш активними в написанні проектів. Залучали до цього школи, місцевих депу­татів, бо це покращить інфраструктуру населених пунктів, стан їхніх об’єктів. Коли є проект – набагато легше вибити фінансу­вання. Думаю, кошти на виготовлення проектів шкодувати не потрібно. Наша перспектива в цьому – це молодь. Саме їх треба націлювати та стимулювати вчитися писати проекти, проводити семінари, навчання, мотивувати та зацікавлювати. На семінарах не тільки сільські голови повинні сидіти, які послухають і поїдуть додому. Має в кожній громаді були людина, яка почерпне мак­симум інформації та вмітиме її застосувати. Цього року в проект­ну діяльність хочемо включити школи району, розворушити їх у цьому плані.

Політична складова у форматі управління районом допомагає чи, навпаки, заважає працювати?

– Сьогодні у нас є співпраця з районною радою, і як такої політики у стосунках немає, і я не хотів би, щоб вона була. Коли політики наверху виясняють стосунки, а потім це опускається донизу, вважаю, що це неправильно. Якщо ми прийшли в район працювати, то треба працювати. Якщо почнемо розказувати, яка політична сила краща, а яка – гірша, то роботи не буде ні в одних, ні в других. Ми повинні працювати на інтерес району та його жителів. Якщо є можливість притягнути в район кошти на будівництво, залучити інвестиції, сприяти бізнесу – нехай, не важливо, з якої політсили це йтиме, треба цим користуватися.

Багато нарікань з боку людей йде на пасажирське пе­ревезення в районі. Ваша думка з цього приводу.

– Про проблеми з пасажир­сь­кими перевезеннями знайо­мий ще з тих часів, коли працю­вав сільським головою. Це й було одним з питань, вирішен­ням яких зайнявся, прийшовши на посаду голови РДА. Була про­ведена нарада з перевізниками як місцевими, так і з області. Не раз збирали від сільських рад пропозиції по маршрутах. Сьо­годні можу сказати, що в деякій мірі питання зрушилося з місця. Можна зрозуміти й перевіз­ників: заробітки не дуже великі, дороги погані, від чого тран­спорт ла­мається, доводиться вкла­дати чималі кошти в його ремонт. Але все-таки домови­лися, що мар­шрути будуть. Пи­тання стоїть на моєму особис­тому контролі, бо воно вини­ка­є чи не щороку, як тільки за­кінчується літній сезон. Але сіль­ські голови також мають брати в цьому активну участь, нап­ряму контактувати з перевіз­ни­ками, знати, чому в той чи інший день не було рейсового авто­буса. В той же час проблему із пасажирсь­ки­ми перевезен­ня­ми можна було б вирішити за рахунок об’єд­наної громади, коли вона пов­ноцінно запра­цює. Чи це будуть свої кошти, чи співфінан­суван­ня, але мож­на буде купити авто­бус, за­кривши чимало проблем із па­сажирськими перевезен­нями, і навіть із підвезенням учнів.

Ви вже встигли проа­налізувати фінан­сові мож­ли­вості району?

– Шкода, що недотримують сільські бюджети, найперше, від плати за землю. Сільським ра­дам потрібно проаналізувати, де ще не оформлені документи на землю, не укладені договори оренди землі. Надіємося, що в цьому році нарешті заверши­ться передача в оренду Піщан­ських ставів. Переконали пере­ре­єструватися з Києва назад у Шацький район ПП «Флора», які знову в бюджет району бу­дуть платити прибутковий по­даток. В районі починає роботу «Волинська ягідка» на території Світязької сільської ради. Плюс питання треба ставити перед підприємцями, які приймають відпочивальників, та тими, хто має торгові об’єкти. Не секрет, що більшість з них торгує без належних документів, відтак і не платяться податки. Після чер­гового сезону, окрім клопотів, ми більше нічого не маємо. Так не повинно бути.

Є деякі думки щодо роботи екологічного поста. Там не повинні стояти 4-5 людей. Має бути проста процедура: вста­но­­вити відеокамеру та термі­нал, куди людина під’їде, опла­тить, отри­має чек. Далі – робо­та поліції штрафувати авто­вла­с­ників, які проїхали та не опла­тили еколо­гічний збір. Якщо ми маємо орга­нізовувати відпо­чи­нок на євро­пейському рівні, то такий крок обов’язково має бути. Те ж саме і зі сторони Бі­ло­русі. Це питання ми вже під­няли на за­коно­дав­чому рівні, ним вже за­й­маються у Мініс­терстві еко­логії. Треба починати щось змі­нювати. Нехай навіть в пер­ший рік отримаємо збитки, але поба­чимо, який мати­мемо ефект.

Потрібно серйозно зайня­ти­ся впорядкуванням зон торгівлі, пляжів, відпочинковими та роз­важальними зонами, вста­нови­ти відеоспостереження. Це за нас ніхто робити не буде.

Дякую за розмову. Успі­хів Вам у роботі.

Віта ШЕПЕЛЯ.