Головна Медицина Ви і ваш артеріа­льний тиск

Ви і ваш артеріа­льний тиск

893

Артеріальна гіпертензія (АГ) – синдром стійкого підви­щення артеріального тиску, ко­ли систолітичний тиск рівний або перевищує 140 мм рт. ст., а діастолічний тиск рівний або пе­ревищує 90 мм рт. ст. Бли­зько 90% всіх випадків АГ при­падає на гіпертонічну хворобу. Пос­тійна втома і стрес, зни­же­ння працездатності, іноді зви­чайні симптоми застуди або пе­ревтоми – людині нелегко са­­мій розпізнати розвиток гі­пер­­тонічної хвороби. Найбільш очевидний і найважливіший симптом гіпертонічної хвороби – це постійно підвищений арте­ріа­льний тиск.

Хворобу поділяють на три сту­­пені. І (легка) ступінь гіпер­то­нії характеризується відхи­ленням артеріального тиску від норми: нижнього і верхнього на 10 мм. рт. ст. При виконанні ре­ко­мендацій лікаря-кардіолога з правильного режиму харчу­ва­н­­ня, нормалізації способу жит­­­тя можна добитися пов­но­го оду­жання. При II (помір­ному) сту­пені гіпертонії арте­ріальний тиск досягає рівня в мм. рт. ст.: 160-179 систо­лі­тичний, 100-109 діастолічний. Виникають болі в зоні серця, а також сильні головні болі. На цій стадії ст­раж­дають судини очного дна, іно­ді з’являються носові кро­во­течі і запаморочення. Сон погір­шується, працездатність па­дає. Найбільш важка стадія хво­роби – це III ступінь гіпер­то­­нічного захворювання. Гіпе­р­тонія вже становить небез­пе­ку для життя людини, тиск до­хо­дить до 180/110 мм. рт. ст. На стадії важкої гіпертонії мож­ливий розвиток стенокардії, ін­фаркту міокарда, серйозних з­мін в серцево-судинній сис­те­мі. Може розвинутися інсу­льт або хронічна ниркова не­дос­татність. Якщо не почати ак­тивно лікувати гіпертонію пер­шого ступеня, вона обо­в’я­з­ково перейде в другу, а потім у третю. Без відпо­від­но­го ліку­ван­ня все може закін­чи­тися гі­пертонічним кризом.

Для попередження роз­вит­ку гіпертонічної хвороби важ­ливо встановити її виникнення якомога раніше. Контроль рів­ня кров’яного тиску повинен бу­­ти регулярним. Для цього іде­а­­льним рішенням буде ку­пи­ти механічний тонометр. Це особливо необхідно особам, які вхо­­дять до групи ризику: тим, хто страждає сильними голов­ними болями; літнім пацієнтам; людям, які перехворіли гострим запаленням нирок; особам після серйозних операцій.

Гіпертонічна хвороба – це зах­ворювання, основною озна­кою якої є артеріальна гіпер­те­н­зія, не пов’язана з певною при­чи­ною. 10% всіх випадків арте­ріальної гіпертензії складають сим­птоматичні (вторинні) фор­ми, які обумовлені патологією ни­­рок і ниркових судин, ен­док­ринної системи, коарктацією аорти та іншими причинами. Час­тота артеріальної гіпер­тен­зії серед неорганізованого на­селення складає 10-20%. АГ є од­ним з основних факторів ри­зику ішемічної хвороби серця, атеросклерозу різних лока­лі­за­цій, інсульту. У хворих, які ст­раж­дають на артеріальну гі­пер­тензію, при наявності гі­пер­т­рофії лівого шлуночка, підви­щується ризик порушень рит­му серця та раптової смерті.

Проблема профілактики і лі­кування АГ є важливим дер­жав­ним заходом. Тактика ве­ден­ня хворих залежить від рів­ня артеріального тиску. До по­чатку лікування хворого лі­карю необхідно визначити рі­вень АТ (5-10 вимірювань) в ранкові години, протягом дня, піс­ля емоційних та фізичних на­вантажень.

Артеріальний тиск потрібно зни­жувати поступово, особ­ли­­во в осіб похилого віку і при важкій артеріальній гіпертензії. Швидке зниження артеріа­ль­ного тиску у хворих цієї групи по­гіршує мозковий, коро­нар­ний і нирковий кровообіг. Не можна різко припиняти ліку­ван­ня і раптово відміняти гіпо­тен­зивні засоби, що викликає «Синдром відміни» і подальший рівень артеріального тиску, по­гір­шення кровотоку життєво важливих органів.

Лікування при гіпертонічній хворобі: усунення негативних психоемоційних і психосо­ціа­ль­них стресових ситуацій; не­ме­дикаментозні методи лі­ку­вання і медикаментозна гіпон­тензивна терапія, лікування ус­к­ладнень; санаторно-ку­рор­тне лікування.

Усунення стресових пси­хое­моційних і психосоціальних ситуацій, нормалізація взає­мо­відносин в сім’ї знижують ар­теріальний тиск, а на почат­ко­вих етапах – можуть норма­лізувати тиск. Необхідно також припинити прийом лікарських за­собів, які підвищують арте­ріальний тиск. Немедикамен­тозні методи лікування по­вин­ні використовуватись на бу­дь-якій стадії захворювання: лі­кувальне харчування; нор­ма­лізація маси тіла; при­пи­нен­ня куріння; регулярні динамічні фізичні навантаження; ра­ціо­нальна психотерапія. Основ­ними принципами лікувального хар­чування є обмеження при­йому рідини до 1,0-1,5 л на добу, зниження вмісту солі, вик­лю­чення міцного чаю та кави, зме­н­шення споживання з їжею жи­рів, споживання продуктів, що містять магній і калій.

У даний час існує точка зору про необхідність тривалої, без­перервної гіпотензивної терапії гіпертонічної хво­роби. Це пояснює­ть­ся тим, що така те­ра­пія зменшує час­то­­ту розвитку уск­ла­днень і затримує прогрес захво­рю­ван­ня, сприяє зво­рот­ньому розвитку мор­фологічних змін ар­терій. Величини артеріального тиску значно коливаються про­­тягом доби.

У хворих артеріальною гіпе­р­тензією величина артеріа­ль­ного тиску вдень утворює пла­то з двома піками о 10-й і 18-й год. Після 18 год. у більшості хво­­рих тиск починає знижу­ва­тись і досягає мінімуму о 2-4 год. ночі. Потім АТ знову під­ви­щується, о 6-7 год. ранку він швид­ко зростає. Ранкове під­ви­щення і нічне зниження АТ мають велике практичне зна­чення. У ранкові години у хво­рих артеріальною гіпер­тен­зією значно вища частота ін­фарктів міокарда і мозкових ін­сультів. Найбільше значення – ранко­вого АТ – важливе для осіб стар­ше 60 років. А тому ва­ж­ливо знати добовий про­фі­ль і здійснювати добовий моні­торинг артеріального тиску. При­­­­­­з­начення гіпотензивних пре­­­паратів цілеспрямовано про­­­­водити з врахуванням до­бо­во­го ритму артеріального тиску, тобто здійснювати хро­но­тера­пію, що значно рідше викликає розвиток побічних явищ, бо доз­воляє знизити дози гіпо­тен­зив­них засобів.

У зв’язку із спонтанним зни­женням АТ в нічні години при про­веденні гіпотензивної те­ра­пії треба враховувати вплив пре­паратів на нічний рівень тис­­ку, бо занадто сильний вп­лив на зниження тиску може по­гіршити кровообіг головного моз­ку і серцевого м’яза.

Методика вимірювання ар­те­­ріального тиску (АТ)

1. Вимірювання АТ повинно бути у спокійному ото­ченні піс­ля п’ятихвилинного від­­­починку.

2. Протягом 30 хвилин до ви­­мі­рювання пацієнт не по­ви­нен курити чи пити каву.

3. Манжета має охоплювати не менше, ніж 80% окружності пле­­ча і покривати 2/3 його дов­жи­ни.

4. Розміщують манжету по­се­редині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ям­ки, і щоб між манжетою і по­вер­хнею плеча проходив па­ле­ць.

5. Значення, при яких зни­кає пульсація і з’являється зно­­ву при випусканні повітря, від­повідає систолітичному ар­­­те­ріальному тиску.

6. Випускають повітря пові­льно – 2 мм за секунду і виз­на­чають показник зниження сер­­це­вих тонів у фонендоскопі (діа­с­толічний артеріальний тиск).

7. Вимірювання слід про­водити не менше двох разів з інтервалом 2-3 хвилин.

8. При першому вимірюванні АТ слід визначити на обох ру­ках в положенні стоячи і ле­жачи. До уваги беруться більш ви­сокі значення.

У Волинській області роз­роблено регіональну програму запобігання та лікування сер­це­во-судинних захворювань «Волинькард» на 2011-2013 ро­ки, яка спрямована на реа­лі­зацію державної політики у сфе­рі охорони здоров’я. Смер­т­ність від хвороб серця та су­дин в Україні у 3 рази пере­ви­щує смертність від раку, ту­бер­кульозу, інфекційних хво­роб та СНІДу, взятих разом. У Волинській області вже є певні здобутки в боротьбі із серцево-судинними захворюваннями. В обласній клінічній лікарні фун­кціонує кардіоцентр, в склад яко­­го входять: відділення кар­діології, відділення інвазивної кардіології, відділення елект­ро­фізіологічних досліджень серця, від­ділення кардіохірургії, ангіо­графічна лабораторія, відді­лення кардіореанімації.

З метою покращення дія­ль­ності медичного персоналу із за­безпеченням профілактичної роботи серед населення щодо раннього виявлення серцево-су­динних захворювань в по­лік­лініці Шацької районної лі­карні запроваджено виз­на­чення груп серцево-судинного ри­зику серед дорослого насе­лення. При цьому вико­ристо­вуються дані АТ, результати глю­кози та холестерину крові. Обстеження можна пройти в 111 кабінеті поліклініки Шацької районної лікарні. Підлягає цьому обстеженню все населення старше 18 років.

Регулярне відвідування лі­каря допоможе вам попе­редити розвиток ускладнень серцево-судинних хвороб.

Алла КУРЧАК,

сімейний лікар.