З 1 січня 2016 року люди отримали можливість оформляти спадок після смерті рідних не лише в місті обласного значення чи районному центрі, а й за місцем проживання померлого на момент його смерті в селі, де немає нотаріуса. Адже набув чинності Закон №1709-VII від 20.10.2014 року, яким внесено зміни та доповнення до Цивільного кодексу України та Закону «Про нотаріат».
Чи насправді в будь-якій сільській раді від сьогодні можна отримати свідоцтво про право на спадщину? Зміни, які набули чинності з 1 січня цього року, дають можливість особам, які проживають у сільській місцевості, проводити відповідну процедуру оформлення спадщини у сільській раді, не виїжджаючи за межі свого села чи селища. Така законодавча норма значно спростила доступ до нотаріальних послуг для громадян із віддалених районів.
Потрібно зауважити, хоча вказані положення і вступили в дію, однак, не всюди вони повноцінно запрацювали, оскільки механізм впровадження таких норм у життя є довготривалим і, в першу чергу, потребує кваліфікованого фахівця у сфері нотаріату. Відповідно до чинної на сьогодні статті 37 Закону «Про нотаріат» у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування мають право вчиняти такі нотаріальні дії: 1) вживати заходи щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчувати заповіти (крім секретних); 3) видавати дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчувати вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчувати справжність підпису на документах; 6) видавати свідоцтва про право на спадщину; 7) видавати свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя. Разом з цим посадові особи місцевого самоврядування в селах не мають права оформляти документи, які призначені для використання за межами державного кордону.
Однак видавати свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя можуть лише ті уповноважені посадові особи сільської ради, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи в галузі права не менше 3 років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Мін’юстом. Крім того, щоб уповноважені особи мали змогу повноцінно вчиняти нотаріальні дії з оформлення спадщини, у сільських радах має бути постійний доступ до низки державних реєстрів. А для цього потрібен якісний і стабільний Інтернет та спеціаліст з практичними навичками роботи у єдиних та державних реєстрах.
Слід зазначити, що одним із важливих питань впровадження вказаного вище Закону, є забезпечення збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосуються нотаріальних дій з оформлення спадщини; ведення встановленої статистичної звітності та подання її до Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України.
Також потрібно зауважити, що після здобуття відповідної освіти, стажування та складання іспиту, посадова особа бере на себе відповідальність щодо ведення та зберігання архівних документів та бланків суворої звітності.
Одночасно потрібно сказати щодо скасування на законодавчому рівні обов’язкової оцінки нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок, під час визначення розміру податку при спадкуванні спадкоємцями першої та другої черги за законом і за правом представлення, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою, практичне застосування даної норми є сумнівним, оскільки не було внесено зміни до Податкового Кодексу України.
Таким чином, з 1 січня 2016 року мешканці сіл, де немає нотаріусів і де наразі територіальна громада села чи селища не має можливості забезпечити виконання зазначених вище законодавчих змін, і надалі будуть змушені звертатись до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав. Враховуючи це, голови місцевих рад мають забезпечити можливість для мешканців віддалених районів отримувати нотаріальні послуги з оформлення спадщини на території свого населеного пункту, без поїздок у інші міста чи селища, що значно спростить доступ до нотаріальних послуг, адже законодавчі норми для цього є. Зокрема, представники громади мають визначитись з кваліфікованим фахівцем, який складе іспит і набуде відповідне право на зайняття нотаріальною діяльністю, тобто, хто це робитиме, та матеріально-технічним забезпеченням цього процесу.
Отже, громадяни мають знати, що Закон №1709-VII від 20.10.2014 року, яким внесено зміни та доповнення до Цивільного кодексу України та Закону «Про нотаріат» дійсно набув чинності. Однак, чи готові сільські ради реалізувати законодавчі норми на практиці? Ще питання.
Леся ГОЛЯДИНЕЦЬ, державний нотаріус.
