2018 рік стане ключовим у питанні утворення територіальних громад. Місцеві ради до кінця року повинні добровільно об’єднатися у громади і висловити готовність самостійно госпо-дарювати, розподіляти ресурси та відповідати за свої дії. У Шацькому районі на сьогодні створена та існує одна громада – Шацька, в яку ввійшли Шацька селищна, Самійличівська і Прип’ятська сільські ради. На часі – приєднання до Шацької ОТГ інших сільських рад.
Не секрет, що керівництво району та громади запропонувало долучитися до Шацької ОТГ Згоранській сільській раді Любомльського району. Про перспективу об’єднання розмовляю із Олександром ЛУКАШУКОМ, Згоранським сільським головою.
– Олександре Омеляновичу, яка Ваша особиста думка щодо приєднання Згоран до Шацька?
– На даний час немає одностайної думки ні в мене, ні в депутатів, ні в громади. Ми досить виважено підходимо до цього питання, обговорюємо, аналізуємо. З-поміж інших пропозицій, які надходять до нас, варіант приєднання до Шацької ОТГ є не найгіршим.
– Які ще варіанти розглядаєте?
– Вибір у нас великий. Можемо долучитися до Любомльської, Головненської, Рівненської чи Шацької ОТГ або ж утворити громаду зі Світязькою сільською радою. Так, зі Світязем у нас спільна межа протяжністю 3 км – в районі сіл Гупали та Омеляне. А от за перспективним планом ми маємо приєднатися до Головненської ОТГ.
– Шацьк чи Світязь? Який варіант об’єднання підтримуєте особисто Ви?
– На мою думку, рано чи пізно територія Шацького району стане єдиною громадою, куди ввійде і Світязька сільська рада. Каскад мальовничих озер, на яких розвивається туризм, проект «Курорт-Шацьк», який, я вірю, таки реалізується, – це те спільне, від чого потрібно відштовхуватися при формуванні об’єднаної громади.
– Скільки озер на території Згоранської сільської ради?
– П’ять озер, найпопулярніші – Велике і Мале Згоранське. Вони входять у склад гідрологічного заказника «Згоранські озера». Дбаємо, щоб територія біля водойм утримувалася в чистоті, влітку там є смітники, вбиральні. Звичайно, вони не такі популярні серед відпочивальників, як Шацькі озера. Проте якби наші озера ввійшли в курортну зону в рамках проекту «Курорт-Шацьк» і отримали на розвиток державні гроші, ми мали б чим пишатися.
– В чому найбільше сумніваються згоранці при розгляді варіанту об’єднання з Шацькою ОТГ?
– Людей хвилює, чи будуть створюватися умови цивілізованого і комфортного відпочинку на згоранських озерах, чи облаштовуватимуться пляжі. Адже в Шацьку своїх озер чимало. Переживають, чи ремонтуватимуться дороги, чи доходитиме до нас фінансування, чи достатня кількість депутатів представлятиме сільську раду в громаді. У Шацькому районі до 17 тисяч населення, якщо до них додасться ще понад 2 тисячі згоранців, то це дуже велика громада, яку буде нелегко утримувати і розвивати.
– Як сьогодні розвивається Згоранська сільська рада?
– До її складу входять чотири села: Згорани, Сильне, Заозерне, Гупали і Власюки, які офіційно є однією з вулиць села Заозерне. Тобто, висловлюючись жартома – 4,5 села! Всі населені пункти мають вуличне освітлення. До села Сильне маємо асфальтовану дорогу, до Гупалів – білощебеневу. Соціальні об’єкти – в гарному стані. Загалом Згоранська сільрада не бідна, у нас є власні надходження, сподіваємося, що у майбутньому зможемо поповнювати дохідну базу і за рахунок 60% податку з фізичних осіб, які лишатимуться на місці.
– Чи часто до Вас приїздять керівники Шацького району та ОТГ?
– За останній час ми стали гарними сусідами і партнерами. У нас направду багато спільного – це стосується як багатих природних ресурсів, перспективи розвитку туризму, так і однакових проблем, які потрібно вирішувати: екологія, сміття, каналізування тощо. Започаткували співпрацю ще з Сергієм Віннічуком, головою Шацької ОТГ, нині, на жаль покійним.
– Що чи хто, на Вашу думку, має поставити крапку над і в питанні приєднання Згоранської сільської ради до однієї з названих громад?
– Звичайно, представники громади. Почуємо їхню думку, зважимо всі за і проти і тоді будемо визначатися з остаточним рішенням.
– Дякую за розмову. Успіхів Вам і виважених рішень, які сприятимуть розвиткові громади!
Розмовляла
Мирослава ЦЮП’ЯХ