Кожен українець повинен змінитися, тоді зміниться вся Україна – це і є запорукою нашого успіху

l Минув ще один кален­дарний рік з життя Шаць­кого району. Протягом де­в’яти місяців Ви очолю­єте вико­навчу владу району. З якими думками та нас­троєм Ви вступаєте в новий 2016 рік?

– За період моєї роботи на посаді голови райдержадмініс­трації я багато дізнався про Ша­цький район і зробив вис­новок, що шачани – мудрі люди, які мо­жуть заробляти собі на життя самотужки. В мене є ба­жання пра­цювати в районі і про­водити зміни на краще. Зав­дяки спів­праці з головою обл­держ­адмі­ністрації Володимиром Гунчи­ком  ми продовжуємо бу­дів­­ниц­тво корпусу початкової школи ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Шацьк, що збільшить кількість місць у нав­чальному закладі та розван­та­жить дошкільний нав­ча­льний зак­лад. Сподіваюсь на подаль­шу підтримку та спів­пра­цю з обл­­держадміністрацією, обла­­сною радою, оскільки усві­дом­люю, що непросто працю­ва­ти з дер­жавним бюджетом, але тим не менш надіюсь, що в 2016 році заплановані кошти бу­дуть виді­лені для Шацького району.

У 2015 році було розглянуто і вирішено багато питань, зу­пинюсь на основних. Мною було ініційоване пи­тан­ня із від­крит­тя приймаль­ного відділен­ня в Шацькій ра­йонній лікарні. Про­позиція була підтримана Сер­гієм Віннічуком, на той час го­ловою районної ра­ди, Генера­ль­ним директором ТМО Любом­льського і Шацького районів Во­лодимиром Дибелем та депу­татським корпусом ра­ди. Також виділені кошти на ви­го­товлення проектно-кошто­рис­ної доку­ме­н­тації на будів­ництво загально­освітньої школи І-ІІІ ступенів села Піща.

Спільно з деякими керів­ни­ками району були розглянуті пи­тання щодо необхідності раці­она­льного використання рек­ре­аційного ресурсу району – з ме­тою приваблення інвестицій та надання якісних послуг із оздоровлення дітей. Шацький район, як у турис­тичному, так і в рекреаційному напрямках, має потужний по­тен­ціал, тому питання будів­ництва Міжнарод­ного дитячого оздоровчого табору на те­ри­то­рії району було ініційоване мною спільно з го­ловою районної ради. Ми дійшли до висновку, що на перспективу було б до­ці­ль­ним надання Ша­цькому ра­йону статусу курор­тної зони.

Щодо будівництва такого оз­доровчого табору вищого рів­ня, то на сьогоднішній день маємо підтримку голови обласної ради Ігоря Палиці, який має досвід з будівництва гірськолижного ку­рорту «Буковель». Він запев­нив, що готовий до співпраці, аби в подальшому отри­мати бі­ль­ше перспектив роз­витку ра­йону. Надіємось, що ця іні­ціа­ти­ва зацікавить ін­весторів і Шаць­кий район зможе розвиватися як справ­ж­­ній туристичний край.

Аналіз та оцінку сучасного стану використання території ра­йону та прогнози і пропозиції, що відображають його інтереси в напрямку перспективного ви­користання територій, забезпе­чення його санітарного благо­по­луччя, пропозиції щодо прог­рами соціально-економічного розвитку, охорони та розвитку рек­реаційних та оздоровчих ре­сурсів, пропозиції щодо програм транскордонного співробіт­ниц­тва будуть відображені у схемі планування території  Ша­цького району, що знаходи­ться на ста­дії розробки.

Також одним із важливих кро­ків стратегії  розвитку Шаць­кого району є повна інвента­ри­за­ція земель, яка дасть мож­ливість зрозуміти, в якому нап­рямку рухатись і в яких питан­нях залучати інвесторів. На сьо­­годнішній день в ДП «Шаць­ке УДЛГ» понад 10 тис. га необ­ліко­ва­них земель. Першочер­гово варто  упорядкувати землі Шацького району, бо це є над­бання не тільки наше, а й наших дітей. Хочу звернути увагу сі­льських голів, що одним із дже­рел наповнення бюд­жету є орен­да землі. Хотілося, щоб інвес­тиційно приваб­ливі земе­льні ді­лянки не про­давались, а нада­вались в орен­ду, і це буде пос­тійне дже­рело надход­жень до бюд­жету.

Так склалась ситуація, що в ра­йонному центрі немає куль­турних закладів, де можна було б проводити культурно-масові за­ходи жителям району. Район­ний Будинок культури знаходи­ться в стані капітального ре­монту (відсутнє центра­лі­зо­ва­не опалення), приміщення ще не здане в експлуатацію і вико­рис­товуватися не може, а мі­сь­­кий Будинок культури також потре­бує капітального ре­монту. В цілому хотілось би роз­ширити коло можливостей проведення дозвілля. Корис­тую­чись наго­дою, хочу подяку­вати директору Шацького лісо­вого коледжу ім. В.Сулька Ігорю Жмурку за спів­працю і розу­міння стосовно на­дання примі­щення для прове­ден­ня розши­рених нарад та масових захо­дів.

Досягненням у роботі вва­жаю порозуміння з керів­ниц­т­вом облдержадміністрації, пра­ців­никами рай­держадмі­ністра­ції, районної та селищної рад в рамках проекту «Покращення без­пеки корис­тувачів транс­порт­ної мережі при­кордонних територій По­льщі, Білорусь та України», що фінансується за рахунок кош­тів Європейського Союзу у рам­ках Програми тран­скор­дон­ного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013». Під час реалізації цього проекту Ша­цькою селищ­ною радою бу­ло закуплено уста­т­кування і машини, необ­хідні для належ­ного утримання доріг. Детально зупинятись на цьому не буду, неодноразово ця тема висвіт­лю­валась на сто­рінках нашої га­зети та на веб-сайті райдер­жадміністра­ції. Одним словом, приємно на­солоджуватися успішним ре­зу­льтатом ро­боти та в май­бу­т­ньому бачити, як сучасна ко­му­нальна техніка прибирає ву­лиці районного центру. 

l Фінансові показники ра­йону в 2015 році. Озвучте та проа­налізуйте їх.

– Зведений бюджет Шаць­кого району по доходах вико­нано на 131,58%. Із заплано­ваних власних надходжень 10 млн. 909 тис. 138 грн. надійшло 14 млн. 354 тис. 624 грн., що більше від плану на 3 млн. 445 тис. 486 грн.

Забезпечили виконання всі вісім сільських бюджетів, се­лищ­ний і районний бюджети.

Бюджетоутворюючим по­дат­ком районного бюджету є по­даток на доходи фізичних осіб, кошти від якого при плані 5 млн. 418 тис. 165 грн. надійшло 6 млн. 449 тис. 653 грн., що становить 119%.

Новим податком в 2015 році був податок на акциз від про­дажу алкоголю, слабоалкого­ль­них напоїв, тютюнових виро­бів та паливно-мастильних ма­­те­­ріалів, який наповнював бю­д­жети сільських і селищної рад. При планових показниках 1 млн. 658 тис. 834 грн. на­дійшло 2 млн. 734 тис. 299 грн. Най­більше цього податку на­дій­шло в Шацький селищний бюджет, сума надходжень ста­но­вить 2 млн. 375 тис. 386 грн.

Основним бюджетоутво­рю­­­ю­чим податком селищної і сіль­ських рад є плата за землю. Над­ходження від цього податку в 2015 році становить 2 млн. 569 тис. 262 грн. Хоча в цьому виді податку є резерви по над­ходженнях.          

l За результатами остан­ніх виборів сформовані нові ск­лади депутатів районної, се­лищ­ної та сільських рад, обрані нові голови органів місцевого са­моврядування. Чого Ви очі­куєте від пода­льшої співпраці ви­конавчої та різ­них гілок предс­тав­ницької влад району?

– В сільській місцевості осо­б­лива відповідальність за гро­маду традиційно покла­дає­ться на сільських, селищного го­лів. Чимало з них вперше прис­ту­­пили до виконання таких обо­в’язків. Тож аби вже із са­мого початку їхня діяльність пішла в правильному руслі, завжди про­понував і пропоную свою під­тримку і співпрацю. Тому і в цьо­му році від новоо­б­раних го­лів та депутатів усіх рівнів очі­кую на подальшу тісну спів­працю і взаєморозуміння. Хо­тілось би вірити, що вони вип­равдають кредит довіри, на­даний їм виборцями.

l Ви перший очільник ра­йону, який нікуди не бало­тувався на місцевих виборах, що відбу­лися у жовтні 2015 року. Пояс­ніть, чому? Для наших людей це було дещо дивно та нез­ро­зуміло. Хоча від себе додамо, що це не обов’язково, просто «так тре­ба для людей» або «так всі чинять».

– Моє бачення щодо політики базується на тому, що керівник району не має бути політично заангажованим. Українців про­тягом багатьох років незалеж­ності України ділили за різними принципами: якими мовами роз­­мовляємо, до якої націона­ль­ності належимо, за релі­гій­ними і партійними вподобан­нями. На мою думку, на сього­д­нішній день немає жодної полі­тичної партії, яка б мала чітку прог­ра­му покрокового виходу України з кризової си­туації і розвитку держави в цілому. В даний час це не партії, а клуби за інтере­сами, які ло­біюють свої осо­бисті ін­тереси у Верховній Раді Ук­раїни. Нез­розуміло, що відбу­вається в країні і куди діваю­ться кошти, немає чіткого звіту роботи Уря­ду, в тому числі про­­кура­тури, немає змін у су­до­­вій сис­темі, у правоохо­рон­них органах – скільки б ми не пере­одя­гали міліцію в поліцію. Якщо ми не змінимо систему в цілому, то ще довго держава буде зна­ходитись у такій си­туації. Самі законотворці пору­шують за­кон, бо бюджет був прий­нятий із запізненням на 6 місяців. Шкода, що з часу Май­дану пройшло 2 роки, а в системі влади кардинально ні­чого не змінилось. Режимом Яну­кови­ча було вкрадено по­над 100 млрд. доларів США. Якби було бажання і воля те­перішньої влади, то ці кошти мож­на було б повер­нути  укра­­їн­ському на­роду і за них же пе­резавантажити економіку Укра­­їни. Приблизно за 2 роки дія­льності Кабінету Міністрів Укра­їни було позичено понад 40 млрд. до­ларів США, а ці кошти з часом потрібно повертати – якщо не нам, то нашим дітям. До цього часу працюють оф­шорні схеми, які дозволяють предс­тав­ни­кам великого бізнесу не спла­чу­вати податки в Україні. Ціка­во, як народні обранці бу­дуть дивитися людям в очі, коли говорять одне, а голосують за інше – за бю­д­­жет, який доведе і так слабку Україну за межу бід­ності. Для прикладу, коли міні­ма­льна за­робітна плата дер­жавного слу­ж­бовця була 1 218 грн., то курс долара США – 8 грн., тобто 152 долари в мі­сяць. Бюджет 2015 року був розрахований на курс націо­нального банку з розрахунку 22 грн. за 1 долар. То мала би бути на сьогоднішній день мініма­ль­на заробітна плата хоча б 3 344 грн. (152х22,00 = 3344 грн.). На даний час у цьому питанні змін не відбулося. Тому низькі за­ро­бітні плати державних служ­бовців можуть спонукати лю­дей до різних корупційних дія­нь.

Так само наведу приклад  при­ватного підприємства «Фло­ра», яке орендує земельну ді­лянку площею 176,6 га сільсько­гос­подарського призначення і зай­мається вирощуванням ло­хини високорослої. Розмір орен­д­ної плати за землю не відпо­відає вимогам чинного законо­давства. Підприємство свідомо ухиляється від сплати податку на доходи з фізичних осіб.

При нагоді хочу звернутися до лю­дей із проханням сві­домо сплачувати по­датки до бюд­же­ту, адже це кошти на розвиток нашого району. Гарним прик­ла­дом сумлінної сплати податків є перевізники Шацька, зокрема таксисти, більшість з яких лега­лі­зувати свою діяльність.

Робочою групою комісії з питань легалізації виплати заро­бітної плати і зайнятості насе­лення при Шацькій райдер­жад­міністрації було здійснено на те­риторії району ряд перевірок, під час яких виявлені порушення – відсутність касових апаратів, доз­­волів на розміщення малої архі­тектурної форми. Також на території санаторію «Лісова піс­ня» здій­с­ню­валась торгівля без дозві­ль­ної документації, що є пору­шен­ням чинного законо­давства. Вла­­­ду в районі узурпували «міс­цеві ца­рьки». Приклад корупції в районі – зак­лад гро­мад­ського харчування в елітному місці озе­ра Пісочне, діяльність якого ні прокуратура, ні мі­ліція, ні подат­кова вперто не помічали.

 Після того, як я розворушив це осине гніздо, на мене як пре­дставника Президента в районі було відк­рито три кримінальних провад­ження. Це говорить про те, що необхідно в Україні, а тим більше в нашому районі не тільки змі­ню­вати людей, а й міняти всю сис­тему і підхід роботи в ці­лому.

l В своєму інтерв’ю вліт­ку минулого року на сторін­ках на­шої газети Ви багато говорили про децентра­ліза­цію влади та май­бутню адмі­ністративно-те­ри­торіальну реформу. Ваші дум­ки з цього приводу не зміни­лися? Якщо так, то обґрун­туйте їх. Можливо, саме жит­тя за ці півроку відкоригувало їх.

– Думка щодо адміністра­тивно-територіальної ре­фор­ми не змінилася. Хотів би ска­зати, що коли повністю прой­дуть зміни до Конституції Ук­раїни і цен­т­ральна влада прийме ряд за­конів, тоді в пов­ному обсязі відбудуться зміни в напрямку децен­тралізації. Тим більше, хочу на­голосити, що децентралізація – стратегія на­ціо­нального успіху. В усіх краї­нах, де розпочинався такий про­цес, він завершувався ус­піхом. Тому я вважаю, що це правильний шлях. Наведу приклад Республіки По­льща, яка є досить розви­ну­тою країною, і де успішно від­булася адміні­стра­тивно-тери­то­ріальна реформа, за аналогом якої ми хочемо провести цю реформу в Україні. Найкращим варіантом спро­можної терито­ріальної громади була б одна єдина Шацька гро­мада з цент­рому Шацьку. Адже зараз се­лище Шацьк є районним цент­ром, тут надаються всі адмі­ніст­ра­тивні послуги, і саме його геог­рафічне розташу­ван­ня відпові­дає усім принци­пам ме­тодики формування об’єд­наної громади.

В даний час у районі ство­рюється Шацька селищна об’єд­нана територіальна гро­мада із Самійличівської, При­п’ят­ської сільських і Шацької се­лищної рад. Вибори, що пла­нуються в березні 2016 року, будуть про­фінансовані за ра­ху­нок дер­жавного бюджету, тобто бюд­жет району від цього нічого не втратить.

l Що Ви, Ігоре Адамо­вичу, очікуєте від нового 2016 року? Які першочергові завдання ста­вите перед собою з їх реа­лізації? 

– Наші всі плани залежать від бюджету на загальнодер­жавному рівні, а прий­ня­тий бю­д­жет України з дефі­цитом: доходів – 595 млрд. грн., видатків – 667,7 млрд. грн. Одним із виходів з фінан­со­вої кризи я бачу розвиток ма­лого і середнього бізнесу, а для цього необхідні чималі кошти. У Польщі працюють програми ма­лого і середнього бізнесу, на­даються кредити від 0,8 до 6% у валюті, а в наших бан­ках – від 12 до 15%. Має бути державна підтримка для роз­витку малого і середнього біз­несу.

Районний бюджет 2016 року визначений в сумі власних надходжень 6 млн. грн., базової дотації 5 млн. 460 тис. 700 грн., освітньої субвенції 24 млн. 057 тис. 600 грн., медичної субвен­ції 9 млн. 963 тис. 300 грн., на програму соціального захисту 41 млн. 813 тис. 600 грн. Тому пер­шочергово хотілось би реа­лізувати запланований перелік пріоритетних стратегічних об’є­к­­тів і заходів у Шацькому районі, фінансування яких потребу­ва­тиме залучення коштів облас­ного бюджету в 2016 році. Ос­нов­ними з них є: реконструкція дошкільного навчального зак­ладу №1 селища Шацьк; завер­шення будівництва приміщення початкових класів ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк, реконструкція ді­лян­ки складування полігону твер­дих побутових відходів в смт Шацьк, капітальний ре­мон­т районного та міського Будинків культури, ремонти доріг та ка-пітальний ремонт тротуарів в районному центрі, будівництво ліній вуличного освітлення, ка­налізаційної мережі в насе­ле­них пунктах району та інші.

Звичайно, вирішення потре­бують ще багато питань. Од­ним із них було і залишається пи­тання якісної питної води. Адже відомо, що за вмістом за­ліза вона в районі в багато раз перевищує норму, тому вона не вважається питною. При по­будові централізованого водо­пос­тачання цю проблему мож­на вирішити, встановивши су­часну станцію знезалізнення. І для цього потрібно докласти не­мало зусиль.

Одним із пріоритетних нап­рямків в розвитку району є бу­дівництво міжнародного пун­кту перетину кордону «Адам­чуки-Збереже» на території Грабівської сільської ради. Для Шацького району це досить важ­ливе пи­тання і вважаю, було б доцільним змі­нити цього року формат, щоб пункт пере­тину кордону працю­вав весь літ­ній сезон, а не де­кілька днів серпня місяця. При­наймні, є таке бачення, і ми на­діємося на підт­римку від керів­ництва області. Бу­демо намага­тися все зро­бити для того, щоб від­крити між­народний пункт пере­тину кор­дону.

На завершення нашої роз­мови хочу відверто сказати, що у мене ростуть два сини, і я мрію і зроблю все для того, щоб вони гордились, що живуть у сильній, заможній Україні. Хоча міг би продати все своє майно і виїхати в більш розвинену країну Європи.

Я щиро вірю, що наша влада перестане займа­тися деклара­тивними речами, а виробить чіткий план дій, який приведе Україну до розвитку і процві­тан­ня. Завдяки Прези­денту України Петру Поро­шен­ку, після режиму Януковича Ук­раї­ну сприй­ма­ють у світі по-іншому. Є кредит до­віри міжнародної спільноти. Але якщо не буде конкретних дій та завершення розпочатих ре­фор­м – децентра­лізації, реформ у судовій, по­датковій системах, про­кура­турі, СБУ, МВС – то Ук­раїна втра­тить міжнародних парт­нерів.

Вважаю, що кожен українець повинен змінитися, тоді зміни­ться вся Україна – це і є запо­рукою нашого успіху.

Віктор ГРИЦЮК, Олена ГУЖ.