Проблема естетичного вигляду центру Шацька вже давно не дає спокою ні селищній, ні районній владі. Особливо це стосується території та приміщень старої поліклініки та лікарні, які не додають привабливості селищу. Деякими депутатами селищної ради пропонувалися різні варіанти зміни цільового призначення території в майбутньому – від парку відпочинку до розбудови торгового центру. Проте, як виявляється, плани – одне, а реальність – інше. На останній сесії районної ради депутати після тривалих та напружених обговорень погодили договір оренди частини приміщення старої лікарні з ТзОВ «Пролонгація» для відкриття аптеки та підприємцям – для магазинів (один – у приміщенні старої лікарні, другий – старої поліклініки). Багато хто задається питанням: чи варто у приміщенні, яке вже стоїть майже століття, «поселяти» різні структури (зокрема, Центр надання адміністративних послуг), аптеки та магазини? Чи не варто було б депутатам районної ради спільно із депутатами селищної ради виробити для цих приміщень та земельної ділянки єдину концепцію розвитку, визначитися із цільовим призначенням об’єктів та землі? Тож чому було прийнято рішення здавати частину приміщень в оренду, просимо роз’яснити Сергія Віннічука, голову Шацької районної ради, та Ольгу Сахарук, голову постійної комісії районної ради з питань промисловості, будівництва, транспорту, зв’язку, торгівлі, побутового обслуговування населення та розвитку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища району.
– Причин, через які районна рада прийняла рішення здати частину приміщень старої лікарні в оренду, є декілька, – говорить Сергій Віннічук. – По перше, згадувані приміщення належать до районної комунальної власності, і відповідальність за його збереження лежить також на районній владі. Тож селищна рада ніякого стосунку до її оренди чи продажу не має. Розумію прагнення багатьох зробити центр Шацька більш естетичним, і я теж на стороні цих людей, але для цього не обов’язково продавати приміщення чи земельну ділянку на торгах, аби на цьому місці виріс ще один бар. Я проти такого варіанту. Ми повинні думати не лише про естетичний вигляд селища, а й про майбутнє. Власне питання районної лікарні на сьогодні не є таким визначеним і безхмарним, як здається, чи дехто хоче його показати. Сьогодні багато говориться про майбутні реформи чи про перегляд попередніх, наприклад, адміністративної, територіальної, медичної. Уже і сьогодні ми всі відчуваємо певні незручності і труднощі того, що у нас лише 40 стаціонарних місць у лікарні. Та, власне, і приміщення лікарні у нас лише те, що ми називаємо сьогодні «старе», адже нове, за документами – поліклініка з денним стаціонаром, а не лікарня. А чи маємо ми гарантію, що з часом не виникне питання про необхідність збільшення місць у стаціонарі чи створення інших відділень? Селищна рада на даний час не має земельної ділянки, яка була б передбачена для будівництва лікарні (попередньо зарезервована у генеральному плані «на Морквах» уже роздана під житлове будівництво). Та й визнаймо, що тепер в країні не та економічна ситуація, аби щось будувати. Ще однією причиною нашого рішення є також те, що коли лікарня буде проходити черговий раз акредитацію, то чи зможе вона без приміщення її пройти?.. По суті, сьогодні ми усіма силами повинні зберегти приміщення, хоч яким старим та непривабливим воно є. Думаю, завдяки розумінню та підтримці депутатів районної ради, керівництва лікарні та орендарів остання проблема дещо вирішиться, адже з орендарями ми домовилися, що вони мають зробити фасад приміщення за власні кошти. Окрім того, всередині приміщення також будуть відремонтовані (на сьогодні в приміщенні старої лікарні майже все знищено: здертий з підлоги лінолеум, зі стін – вагонка, подекуди – гіпсокартон, зняті з грубок дверцята).
Проблема приміщень для розташування установ та організацій взагалі дуже актуальна для нашого району. Наприклад, раніше районна бібліотека для дітей узагалі була єдина в області, яка не опалювалася. Її та районну організацію Товариства Червоного Хреста ще у 2010 році було перенесено у старе приміщення поліклініки. А коли декілька місяців тому постало питання розміщення ЦНАПу, розглядалися різні варіанти, і все ж таки ми зупинилися на приміщенні старої лікарні, адже воно в центрі селища і є доступним для людей, які приїздять з усього району. Та і власне вибір був невеликий. Коли ж Володимиром Дибелем, гендиректором ТМО Любомльського і Шацького районів, було запропоновано погодити надання в оренду частини приміщення під відкриття аптеки та магазину, ми погодилися, адже це, за попередніми підрахунками, може приносити майже 16 тис. грн. в місяць. Балансоутримувач (районна лікарня) може на свій розсуд використати ці кошти, в тому числі відремонтувати фасад з тієї сторони, де розташовується ЦНАП. Тож нехай краще воно приносить хоч якийсь прибуток, ніж має стояти пусткою та руйнуватися.
l Але тоді виникає питання, що це дуже старе приміщення, і чи можна його весь час латати?
– А коли з 2007 року там міняли вікна, двері, перекривали дах, робили ремонти, не ставилось питання про те, що воно старе і його потрібно зносити? Рік за роком приміщення лікарні добудовувалося, робились ремонти. Ви уявіть, скільки з 2007 року вкладено туди коштів! Так, воно старе. Я також за те, аби в нас у центрі було хороше естетичне приміщення, за те, щоб було гарно. Та просто продати землю на аукціоні, аби у центрі виріс ще один бар?
l Можливо, треба провести конкурс для надання в оренду, де буде вказуватися цільове призначення приміщення?
– Згідно з положенням про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селища району, затвердженого рішенням районної ради від 18.07.2012 року №14/7, – коментує Ольга Сахарук, – в тому випадку, коли приміщення здається в оренду повністю, питання виноситься на розгляд сесії районної ради, якщо ж частина приміщення – тоді голова районної ради видає розпорядження, яке згодом погоджується депутатами на сесії районної ради. Але обов’язок оголошення конкурсу та його проведення – у компетенції балансоутримувача. В цьому випадку генеральний директор ТМО і звернувся до нас із листом про те, що вони хотіли б здавати приміщення в оренду. Питання було вирішено позитивно в силу обставин, про які говорив голова районної ради. Сергій Миколайович вніс пропозицію укласти договір оренди лише на рік, згодом, якщо ситуація не зміниться, продовжити. Але депутати прийняли рішення погодити термін оренди на 2 роки 11 місяців. З іншої сторони, людей, які хочуть орендувати приміщення, також можна зрозуміти: вони вкладуть у ремонт кошти, а через рік бути виселеними звідти – несправедливо. Згідно з положенням про оренду, після розірвання договору про оренду в односторонньому порядку (з ініціативи районної ради) те, що є невід’ємними поліпшеннями (відремонтовані приміщення, наприклад, відновлення каналізування і т.д.) залишається у районній комунальній власності. Тільки від’ємні поліпшення умов можуть стати власністю орендаря – меблі, стелажі тощо.
В іншому випадку, якщо постане питання розміщення районної лікарні (40 місць, які сьогодні є, але це дуже мало і, з іншої сторони, не кожен може дозволити собі лікуватися в Любомльській лікарні, одна дорога чого вартує. Тим паче, коли постане питання харчування за власний кошт). Якщо ж ми ці приміщення спишемо і дозволимо продати, а згодом може виникнути питання наявності приміщення лікарні? Будівля старої лікарні на сьогодні, можливо, здається непотрібною, але справжній господар не розкидатиметься власністю, яка може знадобитися. Ми вже мали гіркий досвід із приміщенням пришкільного інтернату у Світязі, яке у 2004 році було передано Державній прикордонній службі під комендатуру, яка проіснувала там недовго. Сьогодні, незважаючи на те, що Світязькою сільською радою та Шацькою районною радою ще з 2006 року пишеться багато звернень у різні інстанції про повернення приміщення, яке так нам необхідне для громади села Світязь, вирішити його поки що не реально. А який би там був садочок! Ось так одним необдуманим рішенням можна перекреслити майбутнє. Хоча його можна було тоді просто передати в оренду. Ми сьогодні не ставимо собі за мету ревізувати попередні рішення, а лише пробуємо не зробити помилку, яку неможливо буде виправити в майбутньому. Тому ми мусимо боротися, аби приміщення залишилося.
l На сесії деякі депутати висловлювали побоювання про те, що згодом приміщення буде приватизоване?
– Згідно з положенням про оренду комунального майна, воно в жодному випадку не може бути просто, без рішення про приватизацію районною радою, передано у приватну власність. Лише в тому випадку орендарі мають право першочергової приватизації, коли постане питання продажу приміщення. Але спочатку його треба буде внести у перелік об’єктів, які підлягають приватизації. І тоді по кожному об’єкту будуть прийматися рішення про виставлення його на аукціон для приватизації. Проте таких планів на найближчі роки у районної влади немає. Ще раз наголошу, що списати приміщення старої лікарні це, на мою думку, безгосподарність, і це ще м’яко сказано. Питання в тому, що його сьогодні потрібно зберегти. Якщо воно буде стояти пусткою, то з часом почне руйнуватися. Можливо, дехто і зацікавлений в такому варіанті. Сьогодні виробляються усі документи та технічні паспорти на ці приміщення, в тому числі й під службове житло для працівників лікарні. Статус службового житла матимуть і приміщення старої кухні та лабораторії, в яких буде проводитись ремонт. Нашому району потрібна лікарня. Справжня. А це можливо лише при повноцінному кадровому забезпеченні і молодим спеціалістам ми повинні щось запропонувати, службове житло як мінімум.
Віта ШЕПЕЛЯ.
